На президентських виборах у Чехії переміг колишній очільник Військового комітету НАТО, генерал у відставці Петр Павел. Йому віддали голоси понад 58 відсотків виборців, а за його опонента – колишнього прем'єра Андрея Бабіша – проголосувало майже 42 відсотки виборців.
Майбутній чеський президент Петр Павел активно підтримує Україну, яка відбиває російську агресію ось уже майже рік.
Що відомо про відставного генерала, який на п’ять років стає новим президентом Чехії, заступаючи на посаду в березні?
Петр Павел все своє життя присвятив армії і лише кілька років тому пішов у політику. Після закінчення військового інституту сухопутних військ у 1983 році почав військову кар'єру, командував розвідувальним десантним взводом особливого призначення. З 1985 року і до Оксамитової революції 1989 року був членом комуністичної партії.
Після Оксамитової революції він зробив блискучу кар'єру - у 1991 році перейшов у військову розвідку, у 1993 році зіграв важливу роль в порятунку групи французьких миротворців під час війни в Хорватії, у 2002 році став бригадним генералом і командувачем спецвійськ, у 2012-2015 роках очолював генштаб армії Чехії. А в 2015-2018 роках був першим представником посткомуністичної країни на чолі військового комітету НАТО.
Дружина Петр Павела також є кадровою військовою - Ева Павлова є підполковником у відставці.
Позиція новообраного Президента Чеської Республіки щодо України:
Хоча виконавча влада у країні переважно належить уряду, який визначається за результатом парламентських виборів, не слід недооцінювати і повноваження чеського президента.
Для України ці вибори були важливими, адже боротьба точилася між кандидатом, який виступає за поразку росії у війні, постачання ЗСУ озброєнь і вступ України в НАТО, і кандидатом (Андреєм Бабішем), який пропонував мирну конференцію.
Суперник Павела, мільярдер Андрій Бабіш, родом із Словаччини. Під час виборів він підкреслював, що є "не генералом, а дипломатом". Бабіш пішов у політику у 2011 році. ЗМІ часто порівнюють його з Дональдом Трампом або Сільвіо Берлусконі. Він має великі статки та вплив на медіа. Вже у 2013 році його партія ANO (Акція незадоволених громадян) зайняла друге місце на виборах, а у 2017-2021 роках Бабіш очолював уряд.
Андрей Бабіш позиціював себе як прихильник мирних перемовин і заперечував необхідність продовження поставок зброї Україні, підкреслював: "нам потрібна зброя для чеської армії". Він виступав за проведення мирної конференції щодо України, яка нібито допоможе закінчити війну, а вступ України до НАТО вважає "нереальним".
Петр Павел навпаки відзначав, що росія має чітко програти в Україні і щонайменше українська влада має повернути території, втрачені після 24 лютого, і вже тоді вирішити, чи йти на перемовини.
"Всі ми хочемо, щоб росія зазнала поразки в Україні, щоб була відновлена її територіальна цілісність у початкових межах, щоб Росія компенсувала збитки, а військові злочинці постали перед судом. Питання, що з цього можна досягти. Думаю, успіхом буде відновлення територіальної цілісності України мінімум на стан перед 24 лютого 2022 року", - відзначав Петер Павел.
Він виступав за постачання Україні зброї та усього необхідного для відбиття агресії.
Раніше як очільник Військового комітету НАТО Павел був ініціатором встановлення «гарячої лінії» з російським Генштабом і мав контакт із начальником російського Генштабу генералом Валерієм Герасимовим у 2017 році. Тоді обговорювали Крим після окупації півострова росією в 2014 році та війну на Донбасі. Як очільник Військового комітету НАТО Павел побував в Україні в 2018 році.
Він твердо відданий основоположному принципу НАТО: «Один за всіх – і всі за одного». А на запитання, що робити, якби Росія напала на Польщу або країни Балтії, відповів, що Чехія як член НАТО має не лише отримувати безпеку, але й давати щось навзаєм – тобто підтримувати військово союзників по альянсу в разі небезпеки.
«Чеська республіка буде залишатись прозахідною, вона збереже свої стратегічні відносини з ЄС та НАТО, вона залишатиметься на боці України», – каже незалежний чеський політичний експерт Ян Кубачек, говорячи про Чехію за президента Петра Павела.
