За інформацією Одеської філії державного підприємства «Адміністрації морських портів України», найближчим часом будівельники розпочнуть бетонування верхній частині конструктиву посилення колон, на які будуть встановлюватися металоконструкції порталу майбутнього фасаду. За декілька тижнів, коли бетон в колонах набере 70% необхідної марочної міцності, розпочнеться монтаж металоконструкцій.
Начальник Одеської філії державного підприємства «Адміністрації морських портів України» Ігор Ткачук зазначив, що роботи по проекту виконуються відповідно до технічної документації.
- Виконуючи ремонтні роботи, ми враховуємо кілька важливих факторів. Нова конструкція повинна точно відповідати геометрії існуючої будівлі. Дуже важливо дотримуватися будівельних стандартів та норм безпеки, які для нас на першому місці. Ми прекрасно розуміємо, що фасад буде експлуатуватися на семи морських вітрах і в зоні практично цілодобового перебування людей. Інженери адміністрації порту постійно знаходяться на об'єкті і здійснюють технічний нагляд. Звіти про хід виконання робіт щотижня відправляються в апарат секретаріату Кабінету Міністрів.
Ігор Віталійович повідомив, що згідно з проектом комплекс робіт розділений на три етапи: спорудження залізобетонних фундаментів і пілонів кінетичного фасаду, облаштування несучої металевої рами на залізобетонних пілонах, монтаж на раму елементів оздоблення, в тому числі облицювальних плит обшивки ферм і власне пластин кінетичного фасаду.
Керівник держпідприємства зазначив, що реконструкція фасаду - це лише частина проектів, що реалізуються в Одеському порту.
Як відомо, проект часткової реконструкції одеського морвокзалу з облаштуванням кінетичного фасаду, здійснюється відповідно до окремого доручення Віце-прем'єр-міністра України від 17.06.2016р. Активна фаза реалізації проекту почалася в другому півріччі минулого року, після затвердження Урядом фінансового плану ДП «Адміністрація морських портів України» (в липні) і отриманням адміністрацією порту відповідного дозволу на будівництво від Державної архітектурно-будівельної інспекції України (в кінці жовтня).
- Сьогодні ми говоримо про ряд проектів, над якими працюємо. Реконструкція існуючої інфраструктури і створення нової - наше першочергове завдання. Її рішення дозволить збільшити інвестиційну привабливість держпідприємства. Морського вокзалу приділяємо особливу увагу. Не зовсім нормально, коли один з найвідоміших туристичних об'єктів морської столиці України вже кілька років стоїть практично порожній. Паралельно з облаштуванням фасаду, адміністрація порту за підтримки центрального апарату АМПУ працюємо на вирішенням ситуації навколо готелю «Одеса», який припинив роботу ще в липні 2011 року, реконструкції концертно-виставкового комплексу, капітального ремонту покрівлі морського вокзалу. Рішення проблем з основними фондами дозволить нам на якісно новому рівні організувати на всій території Нового молу так зване соціальне простір, яке буде включати зони відпочинку і дозвілля, об'єкти туристичного сервісу, громадського харчування та індустрії розваг. Вважаю, що за умови створення сприятливих умов для потенційних інвесторів нам цілком під силу відродити репутацію морського вокзалу, як центру суспільного і культурного життя Одеси.
Станом на початок березня компанія ЗАТ «УКРБУДТРАНСГАЗ» виконала 100% робіт по спорудженню залізобетонних фундаментів і 80% - з облаштування двох опорних пілонів кінетичного фасаду будівлі Одеського морвокзалу.
Нагадаємо, архітектурний комплекс споруд пасажирського терміналу Одеського порту на Новому молу був реконструйований за кошти порту в 1994 році до 200-річного ювілею міста. Генеральним підрядником проекту реконструкції виступила італійська компанія «Тегола Канодезе». Разом з реконструйованим морським вокзалом були відкриті нові об'єкти: картинна галерея, яхтовий комплекс із зимовими елінгами і мариною для стоянки яхт, церква св. Миколи на причалі №17. Згодом, у 2001 р, на Новому молу був відкритий перший в Одесі готель, який зголосився взяти в управління відомий у світі готельний оператор (швейцарська компанія Kempinski). 20-поверховий готель будували турецькі будівельники. Фінансування проекту здійснювалося на умовах державно-приватного партнерства.
