У четвер, 10 жовтня, у кінотеатрі «Родина» відбувся прем’єрний показ фільму «Таємна операція» від режисера-вінничанина Валерія Шалиги. Ще до прем’єри фільм анонсували як вінницький «вестерн».
На думку вінничан порівняння з вестерном дещо притягнуто за вуха, а от у тому, що фільм «вінницький» сумнівів не виникає : у стрічці можна побачити чимало знайомих локацій: готель «Савой», приміщення легендарної «Білої зали» Вінницької міської думи, будинок Боруха Львовича, Святовоскресенська церква, садиба капітана Четкова тощо.
А Під час перегляду модна зловити себе на думці: та я ж днями бачила цей фасад чи арку. У стрічці кілька головних героїв, яких зіграли київські та навіть львівські актори, але на прем’єрі глядач найемоційніше реагував саме на місцевих акторів і досить публічних вінничан, що не є професійними акторами, але не просто «засвітилися» в епізодах, а стали ключовими постатями для просування сюжету.
Загалом стрічка про початок ХХ століття видається досить сучасною, судіть самі: над країною нависає вічна загроза з півночі, влада намагається шукати союзників на заході, один з головних героїв — учасник бойових дій з посттравматичним синдромом, загрози терактів.
Вже після прем’єри режисер розповів, що сценарій спочатку писався для фільму про Крути і лише з часом трансформувався в історико-пригодницьку стрічку про замах на Петлюру, якого, до речі, у фільмі не героїзують і не канонізують, один з героїв говорить, що той «пів країни полякам віддав, а ви на нього молитеся».
В анонсі писали, що в основу сюжету покладено історію кохання на тлі шпигунських ігор української та більшовицької контррозвідок під час державної зустрічі очільників України та Польщі у Вінниці 17 травня 1920 року.
Режисер фільму Валерій Шалигін у передмові розповів, що у «Таємної операції» були досить важкі пологи, бо знімальний процес почався ще у 2017 році, а закінчився лише недавно, але варто визнати, фільм зроблений не натужно, сприймається досить легко, між акторами присутня так звана «хімія».
Ще хочеться згадати досить промовисту і символічну фінальну сцену зі сліпцями на краю прірви. Це той випадок, коли сто років минуло, а ми знову стоїмо перед проваллям, від якого відділяє хіба крок.
До речі, фільм можна побачити на безкоштовних показах, які відбудуться в рамках фестивалю «Вінниця – Столиця УНР» 12 та 14 жовтня о 18:00.
Кількість місць обмежена, запрошення можна отримати у касі кінотеатру «Родина».
До речі, орієнтовно 9 травня у Вінниці має відбутися ще один прем’єрний показ —стрічки, з робочою назвою «Відлуння» про 1941 рік, що теж фільмувалася у місті. Як зауважив міський голова, у Вінниці є всі шанси стати кінематографічною столицею.
