Незважаючи на заборону, ухвалену Вінницької міською радою, на використання салютів і феєрверків в місті ще в 2014 році, вінничани від подібних розваг відмовлятися не поспішають. У святкові дні вінничани, незважаючи на економічну кризу, активно купували новинки піротехніки, щоб порадувати рідних на свята.
За словами начальника прес-служби ГУ Нацполіціі Вінницькій області Ганни Олійник, заборона міської ради носить виключно рекомендаційний характер.
- Це означає, що співробітники поліції в подібних ситуаціях можуть проводити роз'яснювальні роботи, і не більше, - сказала Ганна Олійник. - У новорічну ніч виклики в службу 102 надходили, співробітники виїжджали на місце і намагалися пояснити людям всі ризики, пов'язані з підриванням салютів. Притягнути до відповідальності порушників можна лише, якщо вони запускають феєрверки в людних місцях.
Якщо говорити про торгівлю піротехнікою, то варто відзначити, що підприємці, які торгували несертифікованої піротехнікою, перебували під пильною увагою поліцейських.
- Перед Новим роком співробітниками поліції було перевірено майже 80 місць реалізації піротехнічних засобів, - зазначила начальник прес-служби. - На порушників складено чотири протоколи відповідно до статті 195-6 КУпАП (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів), що тягне за собою накладення штрафу до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів та один протокол - за порушення умов використання.
Всього в зв'язку з незаконною реалізацією поліцейські вилучили 20 салютних установок, 48 феєрверків, 850 бенгальських вогнів, 40 петард з посиленим зарядом і більше 5000 одиниць іншої піротехніки.
38-річна Діана Морозова переїхала разом сім'єю з міста Первомайськ Луганської області близько двох років тому. Жінка розповідає, що абсолютно не розуміє, чому люди чинять так само.
- Ми пройшли пекло, - ділиться жінка. – З часом я була щаслива, що Бог нас милував, і ми залишилися живими і неушкодженими. Найбільше вранці після салютів у новорічну ніч мені було соромно перед дітьми, яким 10 і 13 років. Я невпинно їм розповідала про те, як важливо бути гідними людьми і поважати оточуючих. Запевняла, що ми переїхали в прекрасне місто, де живуть добрі і чуйні люди. Повірте, педагог і психолог за освітою, я не знайшла потрібних слів, щоб виправдати таке божевільне кількість вибухів салютів за вікнами. Дуже боляче усвідомлювати, що навколо стільки людей позбавлені співчуття.
У свою чергу волонтер, психолог, голова товариства «Збережи душу» Людмила Євсєєва, яка разом з командою однодумців щодня працює з проявами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у бійців АТО каже, що в країні гостро і глобально стоїть питання поваги до людини.
- Якщо говорити про фізіологію, то, без сумніву, вибухи феєрверків впливають по-різному на переселенців і військових, які повернулися із зони АТО, - пояснює психолог. - Найбільш гостро це відчувають люди, які покинули зону бойових дій на строк до трьох місяців. Для цієї групи гучні звуки найбільш небезпечні. Чим більше людина провела часу в мирному житті, тим менше він вразливий до зовнішніх подразників. Однак реакція різного ступеня може знаходити прояв протягом п'яти років. Безпосередньо військові розповідають, що від вибухів салютів вони можуть залізти під стіл, або шукати, де б сховатися, у них піднімається тиск і пришвидшується серцебиття. Це питання моралі і поваги один до одного.
Психолог вважає, що дана проблема вимагає комплексного підходу.
- Перед Новим роком я особисто підходила до одного з продавців піротехніки на ринку і цікавилася законністю його бізнесу та моральної складової такої торгівлі. У відповідь почула обурливу лайка, більш того, покупці відреагували на цю ситуацію і відкрито стали на бік продавця, - розповідає Людмила Євсєєва. - Своїм дітям я пояснюю, чому ми святкуємо Новий рік без салютів, і намагаюся достукатися до сусідів, які люблять піротехнічні засоби. Погодьтеся, це нездорова ситуація в країні, коли частина людей витрачає тисячі гривень на салюти, а частина не знає, куди від них дітися. Необхідно створити умови, в яких кожен громадянин почуватиметься комфортно та гідно, але це вже завдання держави. Що стосується безпосередньо роботи з чоловіками, що мають ПТСР, то ми намагаємося навчити їх справлятися зі станом, в якому вони знаходяться та допомогти їм освоїти техніки дихання і перемикання, робимо все, що в наших силах. На людей, на жаль, вплинути ми не можемо. Продавці, нехтуючи всіма можливими правилами, реалізують піротехніку, люди її купують, а військові мовчать про те, що подібна картина «мирного життя» завдає їм великої шкоди. Дана проблема вимагає комплексного підходу і не останнє місце в її вирішенні займають правоохоронні органи. Я впевнена, що при бажанні можна знайти альтернативу таких розваг і проявити повагу до людей, які кров'ю, потом і життям стоять на сторожі нашого спокою.
