В останній день весни Вінниця отримала ще один духовний осередок. На вулиці Міцкевича освятили новий монастир Української Греко-Католицької Церкви — імені слуги Божого патріарха Йосифа Сліпого. Тут також діє храм, присвячений святому Йосифу Обручнику.
Це вже другий храм УГКЦ у місті. Перший — на вулиці Київській — виник ще у 1990-х, після виходу церкви з підпілля. Новий монастир розташований неподалік авторинку, і, як запевняють отці, він відкритий для всіх, хто шукає духовної підтримки чи просто тиші й молитви.
Щосуботи та щонеділі у храмі проводитимуть богослужіння. Настоятель отець Антоній Вацеба наголошує: це не лише культове місце, а простір для праці з молоддю, для підтримки літніх людей, для просвітницьких ініціатив. Монахи вже допомагають у пансіонатах, проводять катехизацію, працюють у школах та навіть у в’язницях.
Історія греко-католицького життя у Вінниці набагато глибша, ніж здається на перший погляд. У XVII столітті в місті вже діяли чоловічий і жіночий монастирі. Згодом їх зруйнували. У радянські часи греко-католицьких священників переслідували, а частина з них опинилася на Поділлі — зокрема й у Вінниці. Саме тут вони жили підпільно, зберігали віру, молилися в приватному будинку, а згодом змогли згуртувати громаду.
Новий храм — це продовження цієї історії. Це місце, де можна не лише віднайти віру, а й відчути єдність. Як наголошує отець Антоній, у часи війни, моральних викликів і духовної втоми церква покликана підтримати людину — і як християнина, і як громадянина.
— Ми віримо, що держава — це дар Божий. І разом з вірою маємо виховувати любов до України, — каже священник.
