У Вінниця відбувся особливий мистецький проєкт «Серце матері воїна», ініційований Вікторією Колмиковою. Захід об’єднав матерів полеглих українських захисників, які через творчість змогли передати свої почуття, біль і пам’ять про синів.

Учасниці проєкту розмальовували хустини, вкладаючи у кожен рух пензля глибокі емоції. У кожному кольорі, кожному намальованому серці, частинка їхньої душі, спогади, любов і невимовний біль втрати. Навколо центрального символу серця кожна жінка створювала власний сюжет, у якому відображала свою історію та пам’ять про сина-героя.

У кожній лінії та кожному мазку фарби на цих ескізах - біль, любов і безмежна гордість. На хустинах розквітали маки, що нагадують про пролиту кров, ніжні волошки - символ небесної чистоти, безтурботні ромашки, стійкий барвінок і золоті колоски - знак життя та незламності українського народу.

На тканині також з’являлися обриси ластівок і голубів, які несуть вість про мир, а поруч символи військових підрозділів, у яких служили їхні сини. Так матері увічнювали пам’ять про їхній подвиг і зберігали частинку їхнього життя у мистецтві.

Підтримати жінок та розділити з ними цей важливий момент прийшла громадська діячка та волонтерка  "Української команди" Людмила Станіславенко.

«Я низько вклоняюся кожній матері, яка виховала героя. Перед вами хочеться ставати на коліна, бо ваш біль – це біль усієї України. Ваші сини віддали найцінніше за нашу свободу, і наш обов’язок – пам’ятати їх, підтримувати вас і бути гідними їхнього подвигу», – зазначила Людмила Станіславенко.

Мистецький проєкт став не лише творчим простором, а й місцем підтримки, де матері змогли поділитися переживаннями, знайти розуміння і разом зберегти пам’ять про своїх синів, тих, хто віддав життя за Україну.