Нещодавно студенти Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, які навчаються за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування», завітали до Музею освіти Вінниччини.
Група першокурсників, разом зі своїм куратором Тетяною Волкодав ознайомились із історією освіти на Вінниччині, фундамент якої було закладено у ХVІІ сторіччі.
Зазначимо, що експонати музею були передані як із навчальних закладів області, так і з особистих колекцій педагогів, істориків та краєзнавців Вінниччини. Зокрема , світлини, листівки, журнали та книги, які дають можливість здійснити реконструкцію навчального процесу певного історичного періоду нашого краю.
Екскурсія тривала близько години. Звичайно, за такий короткий період ми ознайомились з основними етапами, які можна умовно поділити на дореволюційний (тобто до 1917 року), потім довоєнні часи та повоєнні часи. Особливу сторінку займають експонати часів Незалежності України, зокрема і Революції Гідності. Кожен період надзвичайно цікавий, і розповідати про нього можна годинам, як і ознайомлюватись з експонатами, яких в музеї нараховуються кілька тисяч, - зазначає викладач зарубіжної літератури Олексій Шуліченко.
За словами педагога цінність колекції полягає в тому, що вона наближує різні покоління до порозуміння, дає можливість сучасним дітям збагнути, як навчались їхні дідусі та бабусі.
Деякі з експонатів музею, можна було не лише подивитись, але й потримати у руках. Учні із задоволенням читали «паперові шпаргалки» своїх однолітків і сиділи за шкільною партою середини минулого сторіччя, трохи незграбною, але міцною.
Діти з цікавістю споглядали експонати, згадували розповіді батьків про їхніх вчителів та навчання у школі.
Про свої шкільні роки розповіла і куратор групи Тетяна Волкодав. Біля стенду зі шкільним приладдям вона зазначила:
Ось таким портфелем ми користувались кілька років, носили підручники, катались з гірка, як на санчатах, а іноді й билися, і нічого йому не було.
Враженням від екскурсії поділились і діти.
Староста групи Тетяна Житкевич, зазначила, що її дуже вразили старовинні ручки та чорнильниці. За її словами, складно уявити, якщо б нині діти теж використовували такі письмові приналежності.
Ще один студент Микола Міщенко, який був під час екскурсії надзвичайно активним, і ставив найбільше запитань гіду, сказав:
Дізнався багато нового, почитав, подивився. Найбільше мене зацікавили експонати дореволюційного періоду - техніка та документи.
А ось Марія Бухова затрималась біля стенду, в якому виставлені експонати часів Голодомору 1932/33 років.
Складно уявити, але навчальний процес не зупинявся, а освітяни, які самі були у скрутному становищі, намагались підтримувати дітей.
Прочитала лист про голод, який писали учні, В ньому діти просять про допомогу і пишуть, що якщо допомоги не буде, то вони помруть… Це дуже мене зачепило, - сказала дівчинка.
Зазначимо, що і нинішнім дітям випали на долю складні випробування. Епідемія, а нині і війна наклали свій відбиток на навчальний процес. Віримо, що колись і ця сторінка історії освіти буде перегорнута, а нащадки цих дітей з цікавістю будуть знайомитись з тим, як їхні батьки жили, вчились, мріяли і втілювали свої мрії у життя.
