Вікторія Петрушенко: “Медичний університет повернувся в офлайн та максимально посилив практику на симуляторах та тренажерах”
15:03 26.08.2023
6763

З початку літа у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова було відновлено заняття в симуляційних навчально-тренінгових центрах.

А до цього студенти майже три роки були змушені проходити практичні (!) заняття… в онлайн режимі.

“Два роки ковіду, більше року війни навчання за допомогою гаджетів для медичної освіти - це був повний крах, - журиться виконувачка обов'язків ректора медичного університету, докторка медичних наук, професорка Вікторія Петрушенко. - Протягом останніх півроку ми вивели майже всіх студентів в офлайн. Сподіваюся, що з першого вересня у нас розпочнеться повноцінне університетське життя. Ну, майже повноцінне - враховуючи обстріли та тривоги… Адже медицина - це практична галузь, й без опанування практичних навичок тут ніяк”.

Вікторія Петрушенко з досадою додає, що коли студенти повернулися до практики, багато з них не змогли відкрити ампулу, зробити ін'єкцію, виміряти пульс, не кажучи про більш складні маніпуляції. 

“Маємо і юридичну проблему - доступу до пацієнтів, - продовжує Вікторія Петрушенко. - Більшість лікарень стали комунальними, тому очікуємо її врегулювання на законодавчому рівні, підписання відповідних договорів з медичними закладами. З огляду на ці складнощі, мною було прийняте принципове рішення максимально посилити практичне навантаження для студентів, інтернів, лікарів на базі університетських навчально-тренінгових центрів”.

Як розповідає Вікторія Петрушенко, центри мають такі напрями, як акушерство та гінекологія, терапія, внутрішні хвороби, педіатрія та хірургія.

В майбутньому університет планує розвинути й стоматологічний центр, забезпечивши його модерним обладнанням.  

Навчальний заклад має найпростіші симулятори та тренажери - для другого-третього курсу, де студенти відпрацьовують елементарні навички.

Для прикладу - можливості симулятора серцево-легеневої реанімації демонструє доктор медичних наук, начальник лікувального відділу університету Валентин Масловський.

Що цікаво, університет відкриває одну з тренінгових баз для усіх бажаючих вінничан, волонтерів. З такою ініціативою виступила студентка Діана Носенко.

На високотехнологічному, сучасному симуляційному обладнанні відточують майстерність інтерни, лікарі, військові медики.

З ініціативи Вікторії Петрушенко у заклад було придбано  медичний симулятор з вивчення шлунково-кишкового тракту і трахео-бронхіального дерева для лікарів-інтернів та лікарів, які проходять спеціалізацію з ендоскопії.

Він пропонує повну бібліотеку модулів із 120 віртуальних випадків пацієнта і є третім (поряд з Одесою, Харковом) серед більше десяти медичних університетів України.

Керівник Центру високоспеціалізованої ендоскопічної діагностики та лікування Вінницької обласної клінічної лікарні імені Пирогова, кандидат медичних наук Ярослав Радьога показує, як у трахео-бронхіальному дереві хірург-ендоскопіст має знайти новоутворення і взяти матеріал на гістологічне дослідження.

Найцінніше те, що сучасне симуляційне обладнання дає можливість стажеру набути практичний досвід настільки ефективно, як в реальній практиці.

Ще одне напрацювання Вікторії Петрушенко за час виконання нею обов'язків ректорки від початку цього року - це поява симулятора фірми “REBOA”, який здатен навчити медиків робити ендоваскулярну балонну оклюзію аорти для зупинки внутрішної кровотечі.

“Він першим в Україні з'явився в нашому університеті, - з гордістю каже Вікторія Петрушенко. - Його  подарували друзі, ветерани з Массачусетського університету. Сприяв цьому головний хірург Міністерства оборони України, колишній наш співробітник, доцент нашої кафедри Костянтин Віталійович Гуменюк”.

“Пані Вікторія, скільки потрібно часу, щоб опанувати навички?”.

“Це творча робота. Візьмемо музику. Хтось вчить п'єсу одну добу і в нього блискуча техніка. Хтось може вивчати її місяць, і в нього не буде такого результату. Тому хірургічні навички, на мою думку, - це те, що закладено природою, який талант тобі дав Господь Бог і твої батьки, а також вихователі й, звісно, це напружена праця над собою. Все дуже індивідуально…”.

Автор: Артем Фляжніков
Читайте також