Уродженець Донеччини Тарас Сірік, відомий побратимам за позивним «Лід», добровільно приєднався до Збройних Сил України восени 2024 року. Молодий боєць служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де виконував бойові завдання як стрілець та помічник гранатометника. Життя воїна обірвалося 16 травня поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Йому був лише 21 рік. Про це йдеться в повідомленні пресслужби Вінницької міської радию
За словами матері полеглого воїна Вікторії, Тарас фактично втік з дому, щоб стати на захист країни.
«Тарас практично втік з дому на війну. Він дуже хотів боронити Україну ще з початку повномасштабного вторгнення і зробив це у свої 20 років. Мені ж казав, щоб не хвилювалася, що перебуває у навчальному центрі. Правду я дізналася лише після його загибелі», - розповідає жінка.
Родом із Сіверська. Спорт був частиною його життя
Тарас Сірік народився 18 лютого 2004 року у місті Сіверськ Бахмутського району на Донеччині. Для родини він був єдиною опорою - допомагав матері та підтримував бабусю.
З дитинства хлопець багато часу присвячував спорту. Він професійно займався дзюдо та захоплювався важкою атлетикою.
Після школи Тарас вступив до навчального закладу в Бахмуті, де здобував професію кухаря-кондитера. Через початок повномасштабної війни родина була змушена переїхати до Вінниці, де хлопець завершував навчання дистанційно.
Паралельно він працював пекарем на хлібзаводі, а згодом поїхав до Києва, де почав самостійне життя. У столиці Тарас працював барменом та менеджером у кафе і ресторанах.
«Він хотів захистити всіх нас»
За словами матері, бажання захищати країну з’явилося у сина ще у перші дні великої війни.
«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Тарасу щойно виповнилося 18. Він уже тоді рвався на фронт. Попри юність, відчував відповідальність перед країною і хотів захистити нас усіх. Він був добрим, щирим і мужнім - саме про таких кажуть «цвіт нації». На жаль, його життя обірвалося так рано», - говорить Вікторія.
Прощання з воїном
Церемонія прощання з Тарасом Сіріком розпочнеться о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Чин поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Рідним і близьким загиблого висловлюють щирі співчуття. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України.
