У Жмеринській громаді на Вінниччині відбулося традиційне свято зажинок — давній український обряд, який символізує початок жнив та вдячність землі за майбутній урожай. На поле в селах Дубова та Лисогірка зібралися місцеві жителі, щоб відтворити звичаї предків і передати їх молодшому поколінню.

Про це повідомляє Жмеринська газета.

Перед початком жнив господарі за народною традицією залишили на ниві обрядовий вузлик із хлібом, свяченою водою та свічкою-громовицею. Ці символи уособлювали подяку за врожай, захист від негоди та прохання про благословення на нелегку працю.

Як розповіла завідувачка філії-Будинку культури у селі Дубова Ольга Мельник, зажинки завжди розпочинаються з молитви та щирої подяки землі.

«Ми дякуємо ниві за урожай, просимо благословення на працю та захисту від негоди. Такі обряди допомагають не забувати, хто ми є, і передавати нашим дітям любов до української культури», — зазначила Ольга Гнатівна.

Під час обряду чоловіки вийшли в поле з косами, а жінки вручну збирали перші колоски пшениці, складали снопи та створили головний символ свята — перший зажинок.

У народній традиції перший сніп називали «зажиначем» або «воєводою». Його вважали особливим оберегом, який символізував силу врожаю, добробут і продовження життя. Після завершення обряду його зазвичай несли до оселі та ставили на покуті під образами, де він зберігався до кінця жнив.

Святкову атмосферу на полі доповнювали українські пісні, які стали невід’ємною частиною обряду. Учасники заходу зазначають, що саме в таких традиціях зберігається пам’ять народу, любов до рідної землі та зв’язок між поколіннями.

Після роботи жителі громади зібралися за спільним столом просто посеред поля, ділячись хлібом та теплом один із одним.

У селах Дубова та Лисогірка й надалі підтримують українські звичаї: тут зберігають народні пісні, колядки, веснянки, гаївки, навчають дітей української мови, фольклору та народних танців.

Саме завдяки таким ініціативам давні традиції не зникають, а продовжують жити й передаватися наступним поколінням.