Напередодні Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України волонтери «Української команди» з Бершаді вкотре вирушили до українських захисників на передову. Цього разу допомогу повезли військовим, які тримають оборону на Покровському напрямку.

Поїздку організував голова волонтерського штабу «Українська команда» у місті Бершадь Віктор Маланчук. Основна мета — підтримати військових та передати їм усе необхідне, аби бодай частково полегшити їхні будні на передовій.

«Ми періодично відвідуємо наших військових, підтримуємо з ними зв’язок і завжди намагаємося відгукуватися на їхні прохання. Розуміємо, що потреб дуже багато, тому робимо все можливе, щоб максимально забезпечити наших захисників необхідним. Напередодні Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України ми вкотре об’єдналися, щоб вирушити до наших воїнів на Покровський напрямок. Передали необхідні речі, продукти та домашні страви, приготовані з турботою та вдячністю. Адже за кожною такою передачею стоїть велика робота і підтримка людей, які не залишаються осторонь», — зазначив Віктор Маланчук.

До збору допомоги щоразу долучаються небайдужі жителі Бершадської громади. Люди передають військовим домашню консервацію, продукти, готові страви, необхідні речі, допомагають із пальним та ремонтом автомобілів.

Для волонтерів важливо не просто доставити допомогу, а й показати військовим, що про них пам’ятають і підтримують. Адже на передовій особливо відчувається значення простих речей — домашньої їжі, необхідних матеріалів, справного автомобіля чи звичайного повідомлення: «Ми поруч».

Віктор Маланчук постійно гуртує навколо допомоги військовим мешканців громади. Хтось приносить власноруч приготовлену консервацію, хтось готує домашні страви, хтось допомагає коштами, пальним або долучається до ремонту автомобілів. У результаті формується спільна допомога, яка вирушає туди, де її найбільше потребують.

«Українська команда» у Бершаді продовжує об’єднувати людей заради спільної мети — підтримати тих, хто щодня захищає Україну, наші домівки та можливість жити у вільній державі.

Поки наші воїни стоять на передовій, тил має залишатися надійною опорою для них. І кожна така поїздка — ще одне підтвердження того, що ми пам’ятаємо, підтримуємо і не залишаємо своїх.