6 травня у Вінниці відбулися пам’ятні заходи на честь Назарія «Грєнки» Гринцевича — наймолодшого захисника «Азовсталі», Героя України, якому назавжди залишиться 21 рік. Це був день тиші, сили пам’яті та глибокої вдячності, який об’єднав місто навколо його імені.

Ранок розпочався о 9:00 на площі Калічанській із загальноміської хвилини мовчання. До неї долучилися представники «Азову», підрозділу К12, Вінницького ліцею безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання імені Назарія Гринцевича, сім’ї військовополонених, друзі, рідні та пересічні громадяни. У цей момент місто завмерло в тиші — кожен, де б він не був, зупинився, щоб вшанувати пам’ять Героя.

О 10:00 відбувся символічний забіг ліцеїстів, який став знаковою подією дня. 100 ліцеїстів подолали дистанцію 5 кілометрів за 32 хвилини. Цей забіг зафіксовано як рекорд України — наймасовіший забіг ліцеїстів, що став символом єдності, витривалості та пам’яті про Героя.

Назарій Гринцевич став для багатьох уособленням мужності молодого покоління, яке взяло на себе надзвичайну відповідальність у найважчий для країни час. Його слова сьогодні знає вся Україна — прості, щирі й водночас дуже глибокі. У них — любов до найріднішого, повага до життя і беззаперечна віра в свою державу:

«Що б не було у вас — любіть маму, їжте кашу і любіть Україну».

Відкриття меморіалу на Алеї Слави Сабарівського кладовища стало кульмінацією цього дня. Тут зібралися рідні, близькі, побратими, друзі та небайдужі вінничани — усі, для кого ім’я Назарія є не просто спогадом, а живою пам’яттю, болем і гордістю водночас. Люди підходили до місця меморіалу, приносили квіти, згадували його життя, усмішку та подвиг.

Цей день у Вінниці став нагадуванням, що Герої не зникають — вони продовжують жити в пам’яті, у словах, у вчинках і в тих, хто приходить, щоб їх пам’ятати. І допоки ця пам’ять є, їхня присутність залишається поруч.