Михайло Нечипорук став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабного російського вторгнення. До лав Збройних Сил долучився за власним покликом. Був у складі мобільної групи, що прикриває небо, полюючи за ворожими дронами. Серце воїна припинило битися 15 березня. Йому навічно залишилось 57 років. Про це повідомила ВМР.

Народився Михайло Нечипорук 31 грудня 1966 року. У дитинстві разом із родиною проживав у Липовці. Після закінчення місцевої школи, вступив на навчання до тоді ще Вінницького політехнічного інституту та отримав диплом факультету машинобудування. У мирному житті працював на фірмі з виготовлення вікон та дверей. У місті над Бугом також створив сім’ю, був гарним батьком для двох дітей.

«Коли розпочалося велике рашистське вторгнення, Михайло зі своїм старшим братом добровільно записався до війська. Це було свідоме рішення, – розповідають рідні. – Таким він був у всьому. Завжди думав про інших… Про таких кажуть, що і комара не образить… Але війна змусила вдягнути військовий однострій і стати "ловцем шахедів"…»

Церемонія прощання із Михайлом Нечипоруком відбулась сьогодні на його батьківщині у Липовці. Чин поховання воїна відбувся на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!