З 2001 року Європейський суд з прав людини щороку публікує свій звіт про роботу за попередній рік – нещодавно Суд опублікував підсумки роботи за 2020-й, повідомляє Адвокат Права
Україна залишається «одним із головних генераторів практики Європейського суду, на жаль». На сьогодні на розгляді у суді знаходиться близько 61,5 тисяч справ, і 75% з них надходять із 5 країн.
Так, першим «генератором практики» є Російська Федерація. Загальна кількість заяв проти неї становить майже чверть від усіх, які знаходяться на розгляді – 22,4% або 13800 заяв. За РФ йде Туреччина, щодо якої на розгляді знаходиться 11150 заяв – 18,1% від загальної кількості. А третьою йде Україна. Четвертою та п’ятою йдуть Румунія та Італія, заяви з яких складають 12,5% та 5,5% від загальної кількості відповідно.
На розгляді ЄСПЛ зараз знаходиться 10250 заяв проти України, які складають 16,7%.
У 2020 році Суд ухвалив 871 рішення у справах – з них 86 рішень (майже 10%) були рішення по справах з України. Більше рішень ЄСПЛ ухвалив лише у справах щодо РФ та Туреччини – 185 та 97 відповідно. При цьому з 86 рішень у справах проти України у 82 судді знайшли щонайменше одне порушення Конвенції, у 1 справі порушень не знайшли, у жодній зі справ не було мирного врегулювання, а ще у 3 було ухвалене «інше рішення». Всього, з моменту приєднання до Конвенції, Суд ухвалив 1499 рішень у справах проти України – у майже 98% випадків (1465 рішень) було виявлено принаймні одне порушення.
«Найпопулярнішим» порушенням, яке у 2020 році виявляв Європейський суд у справах проти України стало порушення права на свободу та особисту недоторканість – 49 випадків, що становить більше половини рішень щодо України. Другим та третім у цьому списку стали нелюдяне/принизливе ставлення та відсутність ефективного засобу правового захисту – 29 та 18 виявлених порушень відповідно.
Протягом попередніх років найбільше виявлених порушень – понад третина рішень з моменту приєднання до Конвенції – стосувалося права на справедливий суд. Другим за поширеністю були порушення, пов’язані із довгою тривалістю провадження, а право на свободу та особисту недоторканість знаходиться лише на третьому місці.
