Фаюмська оаза – це западина в пустелі на захід від річки Ніл або приблизно 100 км на південь від Каїра, Єгипет. Вона була відома стародавнім єгиптянам, як 21-й ном Верхнього Єгипту, Атеф-Пеху.
Про це повідомляє Heritage Daily.
Поховані собаки, 87% з яких були цуценятами, загинули внаслідок повені. Проте, чому дитина похована саме там, наразі невідомо.
Археологи зазначили, що цуценята померли одночасно, без насильства. Дослідники також знайшли на тілах собак блакитну глину, яку в той період знаходили у водосховищах, що підтверджує теорію про те, що собаки потонули.
Стародавні єгиптяни поклонялися багатьом тваринам, але собаки не вважалися священними. Їх використовували як домашніх улюбленців та робочу силу. Проте деяких собак муміфікували і ховали разом з господарями.
Стародавні єгиптяни вірили, що собакоголові боги Анубіс і Упуат супроводжують душі померлих у потойбічному світі. Деяких собак приносили в жертву, щоб вони відігравали роль амулета в похованні. Єдиний випадок, з яким можна провести аналогію, — це знахідка дитячого тіла з 12 собаками на кладовищі в Ієраконполісі.
Чому дитина похована саме там, наразі невідомо, але одна із теорій археологів полягає в тому, що хлопчик помер, доглядаючи за собаками, і тому похований разом з ними.
При цьому, малоймовірно, що хлопчика і його собак стратили, кажуть археологи.
Загадковості справі додає те, що хлопчика знайшли з полотняним мішком на голові. Єдиний інший випадок, коли тіло знайшли з лляним мішком на голові, означав, що людина була вбита стрілою.
