У Вінниці для родин-переселенців волонтери організували майстер-класи. Дітям пропонують грати в розвивальні ігри, також їх вчать робити іграшки та декоративні прикраси. Це свого роду психологічне та емоційне розвантаження для дітей та батьків, які були вимушені залишити свої домівки. Організатором такого дійства став Олександр Музика.
Він озповідає, до початку активних бойових дій мав власний бізнес — виготовляв розвиваючі іграшки. Продавав їх не лише в Україні. Почав виходити на міжнародний ринок.
"Все зупинилося. Спочатку шок. Не зрозуміло, що далі буде. Дружина взяла на себе більшу відповідальність, сказала, що ми нікуди не поїдемо, залишимося у Вінниці. Все, що в наших силах, намагатимося робити", — каже Олександр Музика.
Спершу, каже, передавали гроші Збройним силам України, допомагали місцевій теробороні. Потім почав волонтерити за своєю спеціальністю — разом з друзями зорганізували мобільну бригаду. Їздять до переселенців і організовують дозвілля для дітей.
До майстер-класу долучилися Ірина із 10-річним сином Віктором. Жінка розповідає, з Чернігова виїжджали під звуки вибухів 13 березня. Полями їхали 15 годин, аби дістатися Могилева-Подільського, звідти вже до Вінниці.
"Нам пощастило, що ми виїхали, бо багато машин підривалися перед нами кілька днів. Розривало людей. Зараз сидимо, ніби спокійно. Теж страшно, що сюди дійде. Сподіваємося, що ми скоро повернемося додому", — розповіла Ірина.
Також доєдналася і Жанна з Гостомеля. Жінка — власниця приватних садочка та початкової школи у Києві.
"Мені зателефонував чоловік і сказав: "Жанна почалася війна, збирай речі". Подивилася по сторонах. Тиша. Я знову лягла спати, але одразу почали бомбити. Сусідка прийшла, сказала, що їй треба в аптеку і ми моєю машиною поїхали в аптеку і більше я не повернулася, тому що все небо було в гелікоптерах, летіли літаки і все вибухало", — згадує Жанна.
Кілька днів була в родичів. Каже, спершу думали, міжнародна спільнота згуртується і закриє небо над Україною, а відтак довготривалих бойових дій не буде. Але цього не сталося, тому, коли було коротке затишшя, повернулася додому.
"Я взяла свою валізу, взяла сусідів хто був, з тваринами і ми поїхали у Вінницю. Поки я їхала, то вже всі мости були зірвані. Я їхала якраз були розстріляні колони, саме наша. Були вже легкові автівки, які були розстріляні. Була незвичайна тиша і все горіло.
А далі — 12 годин до Вінниці. Каже, зараз важливо займатися повсякденними справами та приділяти увагу спілкуванню з дітьми.
"Є гаряча вода — мийте голову, причісуйтеся. Фарбуйте собі губи. Є у вас час на відпочинок — відпочивайте. Є, де приготувати їжу, готуйте. Є поряд діти — спілкуйтеся разом з дітьми, не потрібно зараз всім йти плести сітки або робити коктейлі молотова. Кожен зараз повинен робити те, що він вміє", — говорить Жанна.
