Мобільні команди Фонду народонаселення ООН виявили 203 випадки сексуального насильства, у тому числі 43 випадки зґвалтування, що сталися після 1 квітня 2014 року на Сході України.
За даними ООН, приблизно 43% жертв сексуального насильства – це жінки віком від 25 до 36 років.Фонд працює з листопада 2015 року у постраждалих від конфлікту областях України, спільно з ГО Української фундації громадського здоров’я, засновану ГО HealthRight International.
63% цих випадків сталися поза межами сім’ї, але визначити, скільки з них пов’язані з конфліктом, важко. Приблизно у 33% випадків жінки не могли ідентифікувати своїх насильників.
Крім того, особи, які пережили сексуальне насильство в контексті збройного конфлікту в Україні, часто позбавлені доступу до правосуддя, належних послуг та психологічної підтримки, що призводить до вторинної віктимізації, йдеться у доповіді ООН.
Побиття та ураження електричним струмом області статевих органів, зґвалтування, погрози зґвалтуванням та примусове оголення застосовувалися як методи катування і жорстокого поводження для покарання, приниження чи отримання зізнань.
Для посилення тиску злочинці також погрожували затриманням, викраденням, зґвалтуванням, нанесенням травм або вбивством родичів жертв, особливо їхніх дітей.
На території, яка контролюється озброєними групами, сексуальне насильство також використовувалося для того, щоб змусити осіб, позбавлених волі, відмовитися від свого майна або виконати інші дії, яких вимагають злочинці, як очевидну умову їхньої безпеки та звільнення.
У доповіді також підкреслено, що нині бракує послуг із підтримки жертв, особливо в окремих районах Донецької та Луганської областей, що контролюються озброєними групами.
Працівникам державних медичних та соціальних установ і служб бракує конкретних знань та навичок для роботи з жертвами катувань та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Така допомога є критичною і має бути надана протягом 72 годин з моменту, коли могло відбутися зараження ВІЛ та іншими хворобами.
На основі задокументованих випадків немає підстав вважати, що сексуальне насильство використовується у стратегічних чи тактичних цілях.
