За її словами, встановити даний факт вдалося лише після того, коли переселенців зі сходу України почали обдзвонювати оператори якогось колл-центру, які від імені Мінфіну просили їх уточнити певні персональні дані.
Зазначається, що після звернення кількох переселенців, активісти, що спеціалізуються на юридичній допомозі ВПЛ, встановили, що дзвінки надходять від колекторської фірми "Дельта М Юкрейн", яка вісім років працює в Україні. Хоча центральний офіс компанії, за її власною інформацією, знаходиться у Києві, вона також має офіс у Москві та контакт-центр у Воронежі.
З'ясувалося, що за підсумками тендеру, саме цю компанію Мінфін обрав в якості підрядника для проведення верифікації.
"Після поста у Фейсбуці Олександра Клюжева з коротким описом ситуації у коментарях відгукнувся віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. Крім обіцянки розібратися за наявності запитів з фактами, там було тільки одне посилання — на сайт держзакупівель, з якого й стало зрозуміло, що "Дельта М" — не тільки колектори з сумнівною репутацією, а й переможці цілком офіційного тендера, проведеного Мінфіном", – зазначає Л.Литвинова.
За її словами, в договорі, укладеному між міністерством та компанією 11 листопада, присутні декілька пунктів, що викликають питання. Так, незважаючи на те, що в ньому прописана "необхідність захисту персональних даних в межах чинного законодавства", виконавцю надається право залучати до виконання замовлення третіх осіб. Сторони звільняються від відповідальності за наявності "непереборних обставин", серед яких значаться війна або військові дії. Ще більше запитань викликають технічні вимоги до верифікації. Так, пункт 1.1.1 договору, по суті, передбачає, що замовник надає виконавцю реєстр фізичних осіб-переселенців.
"Цим договором Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовникові послуги з фізичної верифікації за кодом ДК 016:210 — 82.91.1 — послуги агентств зі збирання платежів і послуги бюро кредитних історій, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 79940000-5 — послуги колекторських агентств, Згідно з реєстром фізичних осіб, наданим Замовником", – цитує Л.Литвинова текст договору.
"Іншими словами, Міністерство фінансів передає колекторській фірмі з сумнівною репутацією та чітко простежуваними зв'язками з Росією реєстр переселенців, при цьому наділяючи її повноваженнями, що йдуть урозріз як із законодавством, так і з правами людини. Крім того, дозволяє цій компанії залучати до виконання робіт третіх осіб, а по суті — ділитися отриманою інформацією з будь-якою зацікавленою особою", – резюмує автор.
За її словами, сьогодні людей і організацій, яких може зацікавити подібний реєстр, стає все більше.
"По суті, база переселенців з набором персональних даних — це і повна база інформації про житло, що пустує, на непідконтрольних територіях; і список адрес, за якими проживають "вороги молодої республіки"; і клондайк для фахівців з афер на ринку житла й землевідведення; і багато чого іншого", – йдеться в статті.
Л.Литвинова вказує, що результатом пілотного проекту з верифікації ВПЛ стала втрата контролю над реєстром переселенців, результати якого сьогодні спрогнозувати неможливо. Наслідки події, при цьому, торкнуться не Мінфіну, а громадян, які довірили свої персональні дані державі.
У липні ЗМІ повідомляло, що Міністерство фінансів України в рамках верифікації одержувачів соціальних виплат за критерієм перетину кордонів перевірило тільки 155 тис. переселенців з 1 млн 700 тис.
Нагадаємо, Міністерство фінансів України так і не отримало доступу до всіх державних баз даних та реєстрів, необхідних відомству для верифікації одержувачів соціальних виплат. У числі недоотриманого — реєстр цивільних станів, реєстр транспортних засобів, реєстр виборців, реєстр перевірки власників паспортів.
