Українці стоять у черзі за біометричними паспортами, але в Євросоюз поки що не надто рвуться
Цими днями минув місяць відтоді, як між Україною та Євросоюзом почав діяти безвізовий режим. Експерти, які взяли участь у круглому столі «Чи беруть українці Європу штурмом? Підсумки безвізового режиму з ЄС після першого місяця дії», який відбувся в Києві, вважають, що робити аналітичні висновки зарано. Проте й цей тестовий період функціонування безвізу продемонстрував певні тенденції.
Кількість відмов мізерна
За місяць чинності безвізового режиму його перевагами скористалися 120 852 особи, повідомив учасник круглого столу речник Держприкордонслужби України Олег Слободян. За його словами, українські прикордонники не спостерігають істотного збільшення навантаження на пунктах пропуску, але активізація таки є. Кількість осіб, які подорожували за безвізовим режимом, становить лише 5% українців, які поїхали до ЄС. За місяць чинності безвізу європейські прикордонники відмовили у перетині кордону лише 51 українцеві. «Це 0,05% сієї кількості українців, які скористалися безвізовим режимом», — сказав Олег Слободян.
За його словами, причинами відмови були перевищення дозволеного строку перебування в країнах ЄС під час попередніх візитів і неспроможність пояснити мету своєї поїздки. Згідно зі статистикою Держприкордонслужби, власники біометричних паспортів найчастіше перетинають кордон з ЄС через аеропорти та їдуть переважно до Польщі, Угорщини, Румунії й Словаччини.
У Держприкордонслужби припускають, що безвізовий ажіотаж на кордоні ще попереду, але запевняють, що до зростання пасажиропотоку в європейському напрямку готові.
«Поки що лише третина громадян їде за кордон з біометричними паспортами», — уточнив Олег Слободян, припустивши, що більшість людей оформлюють біометричні паспорти «про всяк випадок, щоб було».
Вивели статистику першого безвізового місяця і у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві. За даними начальника управління консульського забезпечення департаменту консульської служби МЗС Василя Кирилича, за останні 30 днів на 10% зросла кількість громадян, які звернулися по допомогу до закордонних дипломатичних і консульських установ України. Більшість із них перевищили дозволені терміни перебування за кордоном і хотіли отримати посвідку на повернення на батьківщину, щоб там оформити біометричний паспорт, який дасть їм право знову поїхати до Європи без візи. Чимало українців зверталися по роз’яснення, на яких умовах можна перетинати кордон за безвізового режиму, а також із проханням оформити біометричний паспорт.
Закордонні консульські установи України такі паспорти видають, вони оснащені для цього усім необхідним, запевнив Василь Кирилич.
Дипломат повідомив, що у зв’язку із запровадженням безвізового режиму в МЗС «розглядають можливість відкриття нових консульських установ» у країнах ЄС. «Проте це далека перспектива», — зауважив Василь Кирилич, додавши, що наші диппредставництва організовують так звані виїзні консульські прийоми в тих містах, де у зв’язку з чинністю безвізового режиму зросла кількість українців.
Шлях до ЄС виявився зовсім не таким, яким його малювали песимісти. Фото УНIAН
Польща і Угорщина дозволяють працювати
У Представництві ЄС у Києві вважають, що підстава відсвяткувати перший місць чинності безвізу — те, що він розвінчав усі міфи про стоси необхідних документів, які буцімто треба показувати європейським прикордонникам, щоб переконати їх пустити власника біометричного паспорта до країн Шенгенської зони. Таку думку під час круглого столу висловив керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС Юргіс Вілчінскас. «За цей час 120 тисяч українців переконалися, як насправді легко перетнути кордон і потрапити в європейські країни», — сказав дипломат.
Попри велику інформаційну кампанію, присвячену вимогам безвізового режиму, українські громадяни й сьогодні потребують роз’яснень із приводу того, як і на яких умовах можна перебувати на території ЄС без віз. Найбільше непорозумінь виникає в українців з приводу працевлаштування в європейських країнах.
«Безвіз не дає права на працевлаштування в ЄС, хоч, на жаль, багато хто так вважає», — сказав Юргіс Вілчінскас. Про цей регламент візової лібералізації нагадав і Василь Кирилич, наголосивши, що для працевлаштування на території ЄС українським громадянам слід мати робочу візу.
Проте виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зауважила, що національне законодавство деяких європейських країн дозволяє українцям працювати на своїй території без спеціальних віз у межах правил безвізового режиму, не порушуючи формули 90/180. Згідно з цим правилом, мандрівник не повинен перебувати у Шенгенській зоні понад 90 днів протягом будь-якого періоду 180 днів. Такі норми до свого законодавства вже внесли Польща та Угорщина. «Але можливості працювати в ЄС законодавчо регулюють на двосторонній основі між Україною та конкретною європейською країною», — наголосила фахівець.
