У столиці – чергова археологічна сенсація. На території Митрополичого саду Національного Києво-Печерського заповідника археологи розкопали залишки оборонної стіни Києво-Печерського монастиря XII століття. За словами дослідників, унікальність стіни в конструкції її фундаменті, яка раніше не зустрічалася. Як розповів "Сьогодні" завідувач науково-дослідного сектора археології заповідника Сергій Тараненко, розкопки проводилися "слідами" відомого археолога Володимира Богусевича. "У 1951 році в саду стався провал, і на його місці Богусевич провів розкопки, виявивши в трьох місцях залишки фундаменту оборонної стіни. Але точної інформації археолог не залишив, і наше завдання полягала в тому, щоб знайти його старі розкопки. Ми їх знайшли, а також відкрили нові ділянки", – пояснює Тараненко. Дослідження стартували 25 червня. За цей час археологи розкопали шість траншей, і в п'яти з них знайшли фундаменти і напівзруйновані фрагменти стіни. Побудована вона була з колотого каменю (фундамент) і плінфи – тонко, обпаленої цегли періоду давньоруського зодчества. "Наші дослідження підтвердили, що довжина об’єкта становить 21 метр. Загальна ж довжина стіни може бути 212 метрів. Ширина фундаментів – 2,5 метра, а конструкції над ним – близько двох метрів. Висота, думаю, була не більшою трьох метрів. Точні дані ми, можливо, отримаємо наступного року, коли відкриємо об'єкт великим розкопом", – розповів Тараненко. На місці розкопок археологи виявили близько 1500 артефактів, серед них майже 1000 фрагментів плінфи (в Києві, доречі, недавно встановили міні-скульптуру на честь цього матеріалу). Самі незвичайні знахідки – фрагмент давньоруського металевого литого браслета з плетеним орнаментом, який був копією більш дорогої жіночої прикраси зі срібла. Виявили дві свинцеві "Дрогичинські" пломби XI-XIII століть із зображенням двозубця. "Цими пломбами могли опечатувати зв'язки шкурок, які виконували функції кредитних грошей у Київській Русі, і засвідчувати плату митного збору за переїзд князівської волості і перевіз товару", – розповів археолог. Тривають археологічні розкопки і в "Софії Київській", що стартували на початку липня. Тут дослідження ведуться на місці провалу, який стався в квітні цього року за 25 метрів на північний захід від будівлі собору. У нацзаповіднику кажуть, що в цьому місці розташовані стародавні монастирські льохи XVII в. З перших цінних знахідок – кілька старовинних монет. "Перша монета з розкопу була знайдена на глибині 1,25 метра в шарі, який, попередньо, датується другою половиною XVII – початком XVIII століття. Це півторак Сигізмунда 1622 року в хорошому стані. Друга монета – литовський солід (гріш) Яна Казимира 1666 року . У народі називається "боратінкі", але правильніше було б називати її "буратінкою", тому що її карбував Тіто Лівіо Бураттіні (польський інженер і винахідник італійського походження. – Авт.). Попит на ці монети зберігався аж до 1765 року, тому не дивно , що одна знайшлася в будівлі Χ VIII століття", – розповів археолог Тимур Бобровський.