Уклавши Угоду з ЄС, Україна зобов’язалася у короткі терміни імплементувати низку природоохоронних директив, зокрема тих, які стосуються поводження із відходами. Жодна директива не імплементована. Про це повідомив доктор економічних наук Василь Голян в коментарі УНН.
“Україна, уклавши Угоду про асоціацію із ЄС, сьогодні зобов’язується імплементувати у відносно короткі терміни цілу низку природоохоронних директив, зокрема директив, які стосуються поводження із відходами. У нас ще цей процес носить суто декларативний характер, до реальної імплементації цих директив ми навіть не підійшли і тим більше на рівні регіонів. У малих та середніх міст, селищ, сіл, навіть у цьому плані в Україні можуть у недалекому майбутньому виникнути проблеми”, - зазначив він.
Загалом, за його словами, в Україні немає політичної волі на те, щоб комплексно вирішити екологічні проблеми.
“Комплексний підхід має полягати у прискореному провадженні форми взаємодії громадськості, місцевої влади і екологічних контролюючих органів. На жаль, в Україні вже більше року була вакантною посада міністра екології та природних ресурсів, лише з приходом нового уряду Остап Семерак став міністром. Ключове міністерство, яке координує цю діяльність, було без керманича, то що ми можемо говорити про ефективність роботи щодо поводження із відходами на низових рівнях. Має бути політична воля, щоб екологічна компонента стала складовою і національної, і регіональної політики. Це не виправдання, що у нас зараз дно економічної кризи.
Банальний приклад, але коли Рузвельт формував новий курс виходу Америки із “Великої депресії”, складовою цього нового курсу була екологічна політика, пов’язана із залісненням території. Тобто, відсутність політичної волі і, звичайно, виконання навіть існуючого, хоча і недосконалого законодавства України в частині поводження із відходами сьогодні призвело до цієї ситуації”, - наголосив В.Голян.
Нагадаємо, через погіршення екологічної ситуації в Україні голова підкомітету Верховної Ради з питань державної політики у сфері поводження з відходами Сергій Тригубенко у вересні становить спеціальне засідання. Метою засідання є аудит ситуації та обговорення оновлення законодавчої бази, направленої на вирішення нагальних проблем у сфері.
Як раніше повідомляв УНН, Рахункова палата нещодавно перевірила виконання Україною вимог Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням. Згідно з аудитом Рахункової палати України, небезпечні відходи завозяться, транспортуються і вивозяться з країни практично безконтрольно.
Наприклад, вантажі з небезпечними відходами на кордоні з Україною не проходять опломбування, а отже проконтролювати подальшу долю небезпечних відходів на території України неможливо.
Експерти заявляють, що влада України “грається” з небезпечними відходами, наражаючи на небезпеку людей.
Особливо безконтрольною залишається сфера поводження та утилізації небезпечних відходів.
Передбачалося, що ситуацію змінить прийняття нових нормативних актів та законопроектів, які встановлять жорсткий контроль за сферою. Однак, законопроекти були проігноровані більшістю депутатів, а відтак провалені у парламенті.
Кабмін затвердив ліцензійні умови для підприємств, які займаються або ж планують займатися утилізацією небезпечних відходів. Однак, для отримання ліцензії на такий вид діяльності, підприємству-претенденту досить документально повідомити Мінекології про те, що для цього у них є все необхідне обладнання і потужності. І вже через 5 днів Мінекології видасть такому підприємству ліцензію.
При цьому, ні Мінекології, ні будь-який інший орган влади не перевірятиме достовірність зазначених даних. Основний критерій — щоб зазначена підприємством інформація збігалася з вимогами затверджених ліцензійних умов.
Також нагадаємо, за минулий рік в Україні було утворено понад 312 млн тонн небезпечних відходів, або приблизно по 7 тонн на кожного українця.
