Україна є одним із лідерів за темпами скорочення населення. Ймовірно, до 2050 року кількість українців зменшиться до 35 мільйонів. Про це йдеться в аналітичній довідці ООН "Демографічні процеси", передає Суспільне.
Причинами стрімкого скорочення українського населення в ООН називають низький коефіцієнт народжуваності, високий рівень смертності та постійне зростання масштабів міграції. Також демографічну кризу посилюють недостатній рівень добробуту та відсутність у жінок можливостей поєднувати кар’єру й догляд за дітьми.
Крім того, поширеність поведінки з високим ступенем ризику та неінфекційні хвороби, на думку експертів ООН, є причинами одного з найвищих рівнів смертності в Європі, особливо серед чоловіків. Зазначається, що близько третини українців помирають у віці до 65 років, хоча понад половині цих смертей можна запобігти.
За приблизними підрахунками ООН, на сьогодні за межами країни постійно перебувають близько 3 мільйонів українських працівників, і їхня чисельність, ймовірно, надалі зростатиме. Зазначається, що міграційний відтік зумовлений високим рівнем бідності та труднощами з пошуком роботи з гідною оплатою, які підсилюються політичними, соціальними та безпековими факторами, які стимулюють.
Майже половина українських мігрантів зайнята в низькокваліфікованих видах діяльності, для яких вони мають зависоку кваліфікацію.
"Третина нещодавнього зростання рівня міграції відбулася за рахунок українців віком до 35 років, які переважно мають кращу освіту, ніж ті, хто залишається в Україні. Зростання кількості українських студентів за кордоном збільшує відтік кадрів, і лише деякі з них планують повернутися, що спричиняє невідповідність кваліфікації та нестачу робочої сили в різних секторах економіки та регіонах країни", — йдеться в документі ООН.
Чисельність населення в українських селах скорочується через міграцію молодих, більш освічених і забезпечених верств населення, що має серйозні довгострокові наслідки для економічної стабільності сільської місцевості.
В ООН констатують, що населення України є одним із тих, яке найшвидше старішає в Європі, що є прямим наслідком зниження рівня народжуваності. Більш як п’ята частина українців старша за 60 років, і ця частка, за прогнозами експертів, зросте до 36% до 2050 року. Жінки становлять близько двох третин населення віком понад 65 років і майже 3/4 населення віком понад 80 років, і вони стикаються з підвищеним ризиком вразливості та бідності.
В організації також прогнозують, що Україна переживатиме одне з найвищих в Європі зростання витрат, пов’язаних з потребами літніх людей. За прогнозами, до 2050 року вони становитимуть 25% ВВП.
"Зростання видатків на охорону здоров’я та пенсії навантажує державний бюджет, який фінансується коштом робочої сили, чисельність якої скорочується, а стан здоров’я є невтішним", — говориться в аналітичній довідці.
Очікується, що чисельність робочої сили в Україні, що характеризується низьким рівнем залученості, особливо серед старших чоловіків і жінок, а також жінок працездатного віку, зменшиться більш ніж на 30% до 2050 року. При цьому в ООН звертають увагу, що поширеність неофіційної зайнятості та незадекларованих заробітків дає простір для маневрів у фінансовій сфері.
В ООН наголошують, що не існує єдиного засобу для реагування на демографічні виклики або повної компенсації негативних наслідків демографічних змін в Україні. Втім експерти рекомендують провести перепис населення України, який не проводився з 2001 року.
"Точні, достовірні, деталізовані дані про кількість населення, його географічний розподіл і основні соціально-демографічні характеристики повинні стати основою для обґрунтованої політики, точного формування бюджету та надання товарів і послуг, орієнтованих на людей", — йдеться в документі ООН.
Також в організації радять здійснити наступні кроки:
- впровадити недискримінаційну політику для забезпечення інклюзивності та надання молоді, людям похилого віку, вразливим і маргіналізованим верствам населення можливості працювати, отримуючи необхідну допомогу, послуги та соціальний захист.
- для посилення ґендерної рівності, сприяння кращому балансу між роботою та особистим життям, а відтак збільшення рівня участі жінок на ринку праці, впровадити стратегії, що враховують ґендерні аспекти.
- для створення належних умов для сімей, за яких вони можуть мати бажану кількість дітей, передбачити доступні можливості догляду за дітьми та літніми людьми, гнучкі схеми роботи та більш рівні умови надання батьківської відпустки.
- уряд повинен продовжувати реформу фінансування системи охорони здоров’я та забезпечити профілактику неінфекційних захворювань через заохочення до здорового способу життя та вдосконалення системи надання покращеного первинного та профілактичного медобслуговування тощо.
- розробити стратегію для ефективного сповільнення та зменшення зовнішньої міграції на основі ґендерно чутливого підходу, а також стимулювати іноземних працівників шукати роботу в Україні.
- зменшити високу частку неофіційної та незадекларованої роботи та реалізовувати довгострокову політику економічного зростання, орієнтовану на стабільне створення робочих місць тощо.
