Інститут масової інформації цього року зафіксував в Україні 126 випадків порушення прав журналістів.

Про це під час пресконференції в Укрінформі розповів заступник директора Інституту масової інформації Роман Головенко.

"Починаючи з 2019 року не можна сказати, що ситуація змінюється якось суттєво в той чи інший бік. Якщо, наприклад, загалом за 8 місяців 2019 року було 133 випадки порушень прав журналістів, минулого року - 137, то цього року 126 - трохи менше", - сказав Головенко.

Він відзначив, що найтиповішим порушенням є перешкоджання журналістській діяльності.

"Воно далеко не завжди пов'язане з якимись насильницькими нападами, але воно є найпоширенішим. У 2019 році було 73, у 2020 році - 75 і цього року вже 65 випадків зафіксовано", - додав заступник директора ІМІ.

За його словами, у 2019 році було 25 випадків погроз журналістам, у 2020 році - 13 і цього року, за 8 місяців, зафіксовано 12 випадків погроз журналістам, побиття - у 2019 році - 16 випадків, 14 випадків у 2020 році і 17 випадків у 2021 році.

"Треба сказати, що 2019 і 2020 роки - це виборчі роки, тобто в такі роки, як правило, фіксується більше порушень прав журналістів", - підкреслив Головенко.

Він додав, що в Реєстрі судових рішень з початку року є 7 вироків за статтею 171 щодо перешкоджання журналістській діяльності.

Водночас адвокат, виконавчий директор ГО "Платформа прав людини" Олександр Бурмагін звернув увагу на проблеми законодавства у сфері захисту прав журналістів.

"У контексті законодавства або тих проблем які є, назву декілька основних. Це завузьке визначення журналіста, через що багато творчих працівників, які працюють у складі творчих, знімальних груп можуть не отримувати захист, який надає Кримінальний кодекс, наприклад, оператори, фотокореспонденти і інші творчі професії, які традиційно відносяться до журналістської діяльності і визначенням "журналіст" не охоплюються", - розповів Бурмагін.

За його словами, так само визначення "журналіст" на сьогодні не охоплює творчих працівників нових медіа, блогерів, інших активних медіа учасників, які працюють в інформаційній сфері.

Він зазначив, що Рада Європи і міжнародне співтовариство неодноразово наголошували, що завузьке визначення журналіста має багато негативних наслідків у правозастосуванні.