Ви фантазуєте про втечу
У всіх нас "вбудована" еластичність психіки, котра помагає нам переживати травми або період тривоги та депресії. Фантазії про втечу – робота цієї "системи захисту". Лімбічна система мозку відчуває, що нинішня ситуація являє собою загрозу для вашого благополуччя, і надсилає сигнал тікати.
Префронтальна кора головного мозку протиставляє цим закликам більш логічні: "Я мушу витримати, не можна здаватися, якщо краще старатимуся, все вийде". Тоді як чорно-біле бачення ситуації – "можна або втекти, або страждати" є класичною ознакою тривожності або депресії.
Ви не скидаєте обертів
Тривожність має накопичувальний ефект, як вода, що крапає в склянку – якщо ви регулярно її не виливатимете, то склянка переповниться. Тож дуже важливо щодня знаходити час для того, щоби розслабитися та відпочити, каже Браун.
Вам важко дається прийняття рішень
Коли вам стає важко приймати рішення, навіть найдрібніші, наприклад, що з'їсти на сніданок – це одна з ранніх ознак негараздів із психічним здоров'ям. Укупі з погіршенням концентрації це часто є симптомом надлишку кортизолу.
У вас може хибне виникати відчуття, що ваші дії постійно оцінюються як близькими, так і чужими людьми, ви можете відчувати сором за те, що не здатні з чимось упоратися.
Ви шукаєте усамітнення
Коли ваш мозок перевантажений, то ви інстинктивно намагаєтеся мінімізувати зовнішню стимуляцію, тобто відокремитися від усіх. Але насправді брак соціальної підтримки може призвести до відчуття ізольованості й самотності, поглибити тривожність та депресію.
Коли ж цей стан супроводжується ще й зниженням лібідо, ви залишаєтеся без близькості та емоційного зв’язку з партнером.
Вам не спиться
Порушення сну – це класичний симптом депресії та тривожності, причому симптом дуже "токсичний". Поки ви спите, організм метаболізує гормони стресу, отже, якщо ви не висипаєтеся як слід, не відбувається щоденного "скидання до нуля" рівня стресу.
У вас бувають панічні атаки
Це коли зненацька вас охоплює відчуття небезпеки та жаху. Один раз таке переживши, ви боїтеся повторення, і саме це тривожне чекання шкодить психічному здоров'ю більше, ніж самі атаки.
У боротьбі з панікою найкраще помагають дихальні вправи – дихайте повільно, старайтеся робити видих довшим за вдих, не допускаючи таким чином зниження рівня CO² в крові.
Ви влаштовуєте "само-саботаж"
Ви усвідомлюєте, що цукор організмові не на користь, а надто часте вживання алкоголю лише збільшує ризик тривожності та депресії, але все одно компульсивно втішаєтеся і тим, і іншим.
Іноді такий само-саботаж є криком про допомогу: "Якщо я змушу себе погано почуватися, хтось зверне на це увагу і скаже мені перестати так тяжко працювати!"
Ви відчуваєте, ніби втрачаєте себе
"Старайся, і вийде добре" – це установка, яку ми засвоїли з дитинства, це те, за що хвалимо ми себе, і за що нас хвалять оточуючі. Тому ситуації, де, скільки б ми не старалися, добре не виходить, даються нам так важко. Навіть якщо ми усвідомлюємо, що нашої провини тут нема, на рівні емоцій ми відчуваємо поразку. Я більше не старанний, не вправний – то хто ж я?
Депресія накладає свій "негативний фільтр" на думки, і нам складно згадати минулий успіх.
Коли вам кепсько, то в це важко повірити, але, як упевнена Браун, кризова ситуація здатна змінити ваше життя на краще, стати своєрідним каталізатором.
Це нагода переглянути деякі свої переконання та робочий графік, відновити відчуття контролю над своїм життям та знову відчути себе собою.
Всі фото Depositphotos
