Проте дехто із науковців вже давно вважає цю «норму» стереотипом, пише The Times. окрема, професор Джим Хорн у своїй книзі «Безсоння» наводить думки вчених з Університету Лафборо, які досліджують сон. Вони стверджують, що сучасна одержимість ідеєю проводити вісім годин на добу в стані нерухомості є хибною. Важливо не скільки ми спимо, а наскільки добре і ефективно ми це робимо, запевняє автор книги. Прийшов час поставитися до відпочинку настільки ж економно, як ми ставимося до всіх видів своєї діяльності у XXI столітті, йдеться у статті.

Нам не треба надолужувати ту кількість сну, яку ми втратили, найважливіше – якість сну, – впевнений науковець.

Автор публікації наводить приклад одного експеременту, покликаного підтвердити теорію Хорна. Так, два роки тому Філліс Зі, професор неврології Північно-Західного університету в Чикаго, запросила 13 осіб у віці від 60 до 84 років у свою лабораторію сну на дві ночі поспіль. Обидва вечора учасники експеременту переглядали 88 пар пов'язаних між собою слів, а потім намагалися відновити в пам'яті якомога більше із побаченого. Потім вони надягали навушники і лягали спати. Автор статті додає, що в одну із двох ночей через навушники транслювалися звуки, позбавлені сенсу, які можна охарактеризувати як «рожевий шум», схожий на «білий шум», але з більш низькими частотами. Подібний «шум» досить відчутний, щоб мозок зафіксував його, але при цьому не заважає спати. Результати дослідження, опубліковані в журналі Frontiers in Human Neuroscience ще в березні цього року, були приголомшливими. На наступний ранок після ночі з «рожевим шумом» пам'ять піддослідних працювала в три рази краще, ніж раніше. Повільнохвильова активність тієї фази сну, під час якої організм виробляє гормони росту, а мозок накопичує енергію і консолідує провідні шляхи нервової системи, помітно посилилася. Як наголошується у статті, «це і був, грубо кажучи, суперсон».