Уряд впроваджує нові умови ліцензування для медичних закладів та центрів реабілітації, які пропонують реабілітаційні послуги. Ця постанова включає в себе додаткові вимоги до кваліфікації робітників у сфері реабілітації та відкриває можливість ліцензування фахівців у цій галузі, навіть якщо вони не є медичними працівниками, повідомляє Міністерство охорони здоров'я (МОЗ).
Це історичний момент для України, оскільки вперше вводиться система ліцензування для сучасної реабілітації у сфері охорони здоров'я. Ця система базується на Законі України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" та відповідних нормативних актах, що регулюють функціонування сучасної реабілітації. Вимоги також гармонізуються з електронною документацією реабілітаційної допомоги, яка наразі впроваджується.
останова «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» передбачає внесення додаткових кваліфікаційних умов до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Зокрема, врегульовує діяльність фахівців, які надають психологічну допомогу. Визначено, що до роботи мають залучатись фахівці, які мають вищу освіту за спеціальностями «Психологія» та/або «Медична психологія». Відповідні спеціалісти зобов’язані мати не менше одного року роботи в медичних закладах та/або реабілітаційних центрах. Водночас ці фахівці мають відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ.
Медзаклади, діяльність яких спрямована на надання якісної реабілітаційної допомоги, зобов’язані:
- затвердити індивідуальний реабілітаційний план, в якому, зокрема, зазначаються результати обстеження, реабілітаційний період, місце проведення реабілітації, мета та завдання реабілітації;
- здійснювати моніторинг та оцінку виконання плану і коригувати його в разі необхідності;
- забезпечити доступність реабілітаційної допомоги;
- забезпечити послідовність та своєчасність залучення до процесу реабілітації необхідних фахівців у необхідній кількості;
- розпочинати реабілітацію з реабілітаційного обстеження пацієнта, визначення наявності або ризику виникнення обмеження повсякденного функціонування, їх кількісної оцінки;
- застосувати методи доказовості в реабілітації.
Постанова вносить революційні зміни до наявних практик ліцензування у сфері охорони здоровʼя, а саме: відкриває можливість ліцензування фахівців з реабілітації, які не є медичними працівниками, але надають реабілітаційну допомогу.
Йдеться про: фізичних терапевтів, ерготерапевтів, терапевтів мови та мовлення й протезистів-ортезистів.
Водночас запроваджується ліцензування реабілітаційних закладів, які не є закладами охорони здоровʼя, тобто там не працюють лікарі. Це буде сприяти виведенню «з тіні» фахівців із реабілітації, які надають послуги за межами медичних закладів в так званому монопрофесійному середовищі.
Також відповідні позитивні зміни не оминуть реабілітаційні заклади, де працюють тільки фізичні терапевти та ерготерапевти. Ліцензування зобовʼязує усіх надавачів реабілітаційної допомоги, незалежно від місця її надання, дотримуватись і звітувати у формі індивідуального реабілітаційного плану.
Запропоновані зміни мають поліпшити якість реабілітаційної допомоги. Що, своєю чергою, призведе до збільшення її ефективності та зменшення ризику розвитку в низки пацієнтів стійкого обмеження функціонування. Також нові ліцензійні умови знижують вірогідність використання в медзакладах, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України, сумнівних методів реабілітації, які не покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій та не відповідають критеріям доказовості.
У МОЗ нагадали, що електрофорез, «лікувальні» грязі та «цілюща» мінеральна вода – не мають жодного стосунку до доказової, ефективної, пацієнтоцентричної реабілітаційної допомоги, яка надається мультидисциплінарними реабілітаційними командами медзакладів відповідно до Закону України «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я».
