«Підкоряйся, а потім оскаржуй!» – таке ставлення до нової поліції нещодавно пропонував закріпити в законі міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. При цьому, виявилось, що коли йдеться не про звичайних громадян, а про друзів впливових політиків, то вже нова поліція змушена підкорятися їм. І ще потім несміливо оскаржувати побиття своїх патрульних.

Сутички і конфлікти супроводжували минулого року розгляд справи про вбивство Олеся Бузини. Зокрема, коли в липні у підозрюваних у вбивстві правоохоронці намагалися примусово здійснити відбір ДНК. Тоді спецпризначенці Нацполіції скрутили і побили кількох активістів, що прийшли підтримати підозрюваних.

«Я туди прибув для підтримки хлопців. Я являюсь свідком в справі у вбивстві Бузини, Андрій Медведько та Денис Поліщук це мої близькі побратими і я свідчив по лінії захисту», – розповідає активіст і колишній працівник полку «Миротворець» МВС Сергій Бондар.

Сергій Бондар –  колишній боєць полку «Миротворець», пам’ятає той день до деталей. Адже саме тоді під стінами столичної прокуратури до непритомного стану Сергія побили його ж колеги і вивезли до кладовища.

«На той момент, коли я був викрадений іншими співробітниками МВС, я проходив службу у полку особливого призначення Нацполіції «Миротворець». Ряд активістів були побиті, а я і ще один хлопець, Олесь, ми були викрадені цими людьми. Ми були відвезені до Байкового цвинтаря, де упродовж усієї дороги вони нас били, обіцяли, що зараз будуть закопувати на кладовищі», – каже активіст і колишній працівник полку «Миротворець» МВС Сергій Бондар.

Та завдяки розголосу у медіа, активістів тоді знайшли.

Ми зустрілися з Сергієм біля столичної прокуратури, де минулого літа розгорталися ці події, і куди вони з адвокатами направили заяви про побиття поліцейськими.

«Зафіксувавши наші побої, зафіксувавши наші ушкодження, були сформовані заяви про скоєння злочину правоохоронцями, вони були надіслані на адресу Київської прокуратури, були прийняті до відома, нас повідомили, що провадження стосовно зловживань посадовими особами були розпочаті і все» – додає Бондар.

Начальник головного управління поліції Києва Андрій Крищенко стверджує: «Бійці КОРДу нікого не били, бійцям КОРДу заблокували машину і вони застосували фізичну силу . Я не знаю про кримінальне провадження, в якому воно стані, але перевірку проводить прокуратура».

Але на цьому, розслідування сутички між правоохоронцями та активістами закінчилось. Та Сергій каже, що і не сподівався, що поліція чи прокуратура каратиме інших силовиків: «Ми розуміли, що жодних дій на даний момент, при даних обставинах і при даному керівництві Нацполіції МВС, нажаль, не відбудеться. Ми просто намагались зафіксувати ці всі події, аби воно не загубилось».

А це Микола Щур – уродженець Донецька, столичний бізнесмен, віце-президент Федерації боксу Києва, одружений з відомою моделлю Сніжаною Онопко. Ось так він спілкується з поліцейськими, які понуривши погляд, не поспішають заспокоїти чоловіка.

«Ты смелый с**а? Да я тебя за секунду сейчас сам разорву, петух ё***ый на х**, чмо еб***е с**а. Ты х**ло б**ть, ты меня ещё увидишь, пи**р ё***ый, иди на х** от сюда желтушник ё***ый» – не добираючи висловів, «шикує» Щур патрульних поліцейських.

Другого січня цього року Микола Щур вночі приїхав в Оболонський райвідділок Києва, допомагати своїй подрузі, яку поліцейські затримали за підозрою в керуванні авто напідпитку.

«Пока мы её оформляли, я услышал крики, шум, кто-то матом гнёт, матерится на всех», – розповідає потерпілий поліцейський Анатолій Денискін.

«Ты кто такой? – Кто я такой? Ну не мусор, как ты. И убери свою камеру! Идём выйдем, я тебе уши отрежу, на х** оба. – Ты мне угрожаешь? – Да я тебя в рот е**л! – Как зовут? – Пошёл на х**!» – лаявся Щур.

Можливо, ми б ніколи не побачили цієї розмови між Миколою Щуром і працівниками Оболонського райвідділу поліції, якби про її факт не повідомив у соціальних мережах волонтер Роман Сініцин.

«Після того, як ми були в атестаційних комісіях, зв’язки залишились з патрульною поліцією і вони скинули інформацію, що мав місце інцидент одразу після Нового року, про те, що один з доволі-таки відомих в якихось кругах в Києві осіб, зламав носа звичайному патрульному», – розповідає волонтер Роман Сініцин.

«Ты домой ходишь? – Хожу, конечно. – Ещё увидимся. – Да? – Да, я тебе обещаю.  Ты х***ос е***ий, я тебя в рот е**л и твою маму. – Вы себя можете нормально вести? Выйдите уже. Идите на улицу» – тривала перепалка між Щуром та патрульними.

Під час штовханини, за словами патрульного Анатолія Денискіна Щур ударив його в обличчя:

«Мы попросили, чтоб он не мешал, потому что там в коридоре ещё другие патрульные занимались оформлением и он им просто мешал своими криками. То есть, его просили выйти, чтобы он там продолжал дискуссию, и в один момент он просто отмахнулся и попал в нос», – розповідає у телефонній розмові нам потерпілий поліцейський Анатолій Денискін.

Як наслідок, у патрульного – перелам кісток носа і госпіталізація в травматологію.

«Відверто кажучи, дуже дивно, що ця інформація жодним чином не була ніде відображена ні на сайті МВС, ні в їх соцмережах, оскільки це такий доволі серйозний інцидент коли у поліцейському відділку б’ють поліцейських», – дивується волонтер Роман Сініцин.

Роман Сініцин розповідає, коли почав шукати інформацію про Миколу Щура знайшов чимало цікавих деталей:

«На скільки я знаю, він в ієрархії якійсь кримінального чи напівкримінального Києва доволі-таки непогано себе почуває. Йому приписують зв’язки з різними донецькими бандитами і його зв’язки з конкретними подіями – завезення тітушок в період 2013-2014 років, рейдерство, на гроші вони тут покидали людей. Відомо, що це київський “бізнесмен” з орбіти Юри Іванющенка», – розповідає Роман Сініцин.

Сам же підозрюваний цю інформацію не коментує.

«Ви знайомі з Юрієм Іванющенком?» – питаємо у нього. У відповідь – тиша.

Чого саме злякались поліцейські, які не поспішали вгамовувати хулігана? Чому вони діяли не за інструкцією? Адже фахівці стверджують: така поведінка, – це вже привід для затримання.

«В этой ситуации абсолютно очевидно для меня, исходя из того видео, что я видел, правонарушение со стороны этого господина и здесь варьирует в зависимости от тяжести правонарушений. Поэтому здесь полиция имела полное право его задержать, потому что было видно, что они пытались его успокоить, а человек не реагировал, вёл себя агрессивно, оскорблял их», – розповідає голова правління експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.

Та Микола Щур запевняє, що він і пальцем не чіпав поліцейських. Лаявся, але не чіпав. Навпаки – це його побили в райвідділку, а побої були зафіксовані в клініці. І наразі його адвокати вже надіслали зустрічний позов стосовно побиття поліцейськими їх підзахисного.

«Я никого не бил, я за то, чтобы объективно проводилось расследование. И в больнице, уважаемый суд, рекомендованное лечение мне было минимум 15 дней, я и сейчас чувствую себя не очень, и вся эта сторона у меня синяя, я иногда даже спать нормально не могу», – запевняє суддю підозрюваний у побитті поліцейського Микола Щур.

А його дружина Сніжана Онопко в соціальній мережі «Інстаграм» виправдовує поведінку свого чоловіка … юним віком.

«И если вы спросите у меня, оправдываю ли я хамство своего мужа в райотделе, я отвечу нет, НО его спровоцировали, и нужно учесть, что ему всего 34 года, взрослый может и промолчал бы, но не мой муж …»

Після розголосу в медіа, нарешті відбулося судове засідання, на якому Миколі Щуру обирали запобіжний захід. В той день під Оболонський райсуд до підозрюваного приїхала група підтримки.

«Микола Щур, хоч і має Донецьку прописку, він є справжнім патріотом своєї країни і не один раз допомагав і допомагає пацанам в АТО. I сьогодні обов’язково пацани про це розкажуть. Він ніколи не хотів про це розповідати, але ми обов’язково про це скажемо. Скільки разів він допоміг волонтерам і скільки разів допоміг пацанів витягнути з полону», – кричить під судом у мегафон депутат Бориспільської міськради Ярослав Годунок.

От тільки так звані «пацани» виявились не схожими на бійців АТО і розповідати особливо нічого не хотіли.

«Познайомилися коли він почав нам допомогати. Продукти, одяг багато чим. – А для яких батальйонів? – Для різних».

«А вы знакомый? – Да, знакомый. – Чей? – Спортсмен. – Чей знакомый? – Боксёр. – Хорошо, так чей Вы знакомый? – Человека. – Какого? – Которого тут я поддерживаю. – Кого? Вы знаете? – А Вы знаете? – Конечно, я у Вас спрашиваю. – Кто? – Я у Вас спрашиваю. – Ну кто, скажите?» – не охоче спілкуються «протестувальники».

Та і сам пан Щур не зміг розповісти кого ж він визволяв.

Мітинг на підтримку Щура не вразив суддю і вона присудила йому цілодобовий домашній арешт до 3-го березня.

Слідство.Інфо вирішило дізнатися, чи дотримується пан Щур судової ухвали, тож ми приїхали до котеджного містечка, де він мешкає. Охорона, нас не впустила на територію та й сам підозрюваний до нас не вийшов, але ми зустріли його сусіда.

«А Ви до кого? – До Миколи Володимировича. – Це хто? – Щур Микола Володимирович. – А-а-а-а, є такий. Але, мабуть, його тут немає. – А чому? – Я його вже не бачив давно. – Його адвокат казав, що він тут проживає. – Ну а я Вам кажу, що я його вже не бачив давно»

Чи дійсно Микола Щур цілодобово перебував вдома, перевірять правоохоронні органи. Експерти ж висловлюють жаль, що нова патрульна поліція в одних випадках може надмірно застосовувати силу…  А в інших – терпіти приниження з боку впливових правопорушників.

«Это проблема явной неподготовки, полицейские не знают, что делать, они стоят и не знают, что им делать… Когда тебе пальцы в лицо суют, оскорбляют. Что делать? Как себя вести? Вот что за рубежом хорошо развито – у них четко отрабатывают практики на очень конкретных ситуациях», – пояснює голова правління експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.

Конкретних випадків, які могли б чомусь навчити поліцейських було вже чимало. Скільки їх ще треба, щоб почати виконувати інструкції в критичних ситуаціях? І застосувати закон однаково для всіх.

Олена Козаченко, “Слідство.Інфо”