Росія повинна нести зобов'язання щодо захисту українських інвесторів у Криму після його анексії згідно з двосторонньою російсько-українською угодою про захист інвестицій.
Таке рішення ухвалили арбітри Міжнародного арбітражного суду в Гаазі, пише Люк Ерік Пітерсон у виданні Investment Arbitration Reporter.Раніше суд повідомив, що ухвалив проміжне рішення (interim award), яке стосується деяких питань юрисдикції та допустимості, за позовами Приватбанку та його колишнього власника Ігоря Коломойського проти Росії у зв'язку з анексією Криму.
"24 лютого 2017 року, після проведення обговорень, склад арбітражу одноголосно ухвалив проміжне рішення (interim award), що стосується деяких питань юрисдикції та допустимості", - йшлося в публікації арбітражу від 9 березня 2017 року.
Водночас будь-якої додаткової інформації про це рішення немає.
Арбітраж нагадує, що арбітражний розгляд за позовом Коломойського і ТОВ "Аеропорт "Бельбек" проти РФ було розпочато 13 січня 2015 року на основі регламенту UNCITRAL й угоди між урядами РФ і України від 27 листопада 1998 року про захист інвестицій.
Позивачі заявили, що РФ порушила свої зобов'язання, що випливають із зазначеного договору, шляхом вживання з лютого 2014 року заходів, які позбавили позивачів прав власності, договірних та інших прав з експлуатації пасажирського термінала для комерційних перельотів аеропорту "Бельбек" у Криму.
Коломойський заявляв про наявність у нього до 2020 року контракту на управління пасажирським терміналом аеропорту "Бельбек" у Севастополі, "націоналізованим" Росією після анексії Криму.
Він зажадав від РФ компенсації втрат у вигляді можливого доходу від термінала. Йдеться про суму розміром 15 млн доларів.
Потім, 13 квітня 2015 року, подібний арбітражний розгляд проти РФ ініціювали Приватбанк і ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон"", оскільки анексія Росією Криму не дозволила позивачам продовжити свій банківський бізнес у Криму.
Після слухання про юрисдикцію і допустимість, яке відбулося в Женеві 12-14 липня 2016 року, склад арбітражу запросив сторони доповнити свої письмові позиції в термін до 14 жовтня 2016 року.
Позивачі надали свої письмові доповнення 14 жовтня 2016 року, тоді як РФ не надала ніяких доповнень.
Як повідомлялося, Гаазький арбітраж розглядає ще низку подібних позовів від компаній, пов'язаних із колишніми акціонерами Приватбанку, зокрема "Укрнафти" і ТОВ "Стабіл", що втратили в Криму нафтобізнес, і екс-голови правління Приватбанку Олександра Дубілета і 18 компаній, що втратили в Криму активи у сфері нерухомості. Усі ці справи також дійшли до етапу слухань про юрисдикцію, проте рішень ще не ухвалювали.
Голова правління націоналізованого наприкінці 2016 року Приватбанку Олександр Шлапак в інтерв'ю ЕП повідомив, що після націоналізації фінустанова продовжила співпрацю з адвокатами, яких було найнято раніше.
"Сьогодні ми розділили кейс: нас цікавить тільки наш портфель, окремо від сукупних втрат бізнесу колишніх акціонерів", - уточнив він.
За його словами, кримські активи банку в розмірі, за сьогоднішніми оцінками, близько 14 млрд гривень було конфісковано місцевою владою, а залишилися вкладники приблизно на 10 млрд гривень, якщо перерахувати за сьогоднішнім курсом.
Шлапак пояснив, що ресурсу, щоб віддати сьогодні кошти кримських вкладників, враховуючи негативний капітал банку, немає, і джерелом може бути лише додаткова капіталізація банку державою. Він нагадав, що у випадку з іншими держбанками держава пішла на таку докапіталізацію.
Інтерфакс-Україна
