Українці ніколи не визнають проголошеної кремлем монополізації Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні та матимуть згадки про поблажливість Берліна до путіна впродовж останніх 20 років, -про це сказав посол України в ФРН Андрій Мельник у своїй промові перед депутатами Ландтагу землі Бранденбург 8 травня, у День завершення Другої світової війни в Європі.
Посол зауважив, що кремль завжди цинічно применшував або навіть заперечував, що українці зробили вагомий внесок у визволення Європи від нацистського панування. Згідно з цим «претензійним наративом», росія і «великий російський народ» нібито могли б перемогти Третій рейх самостійно.
«Від імені своїх співвітчизників можу лише сказати: ми, українці, ніколи не визнаємо ні монополії на перемогу у Другій світовій війні, яку намагається привласнити росія, ні її неправомірної претензії на те, що вона була єдиною жертвою нападу гітлерівської Німеччини на СРСР», - підкреслив дипломат.
Головною проблемою він назвав те, що німецька політика та суспільство протягом багатьох десятиліть прирівнювали Радянський Союз до росії або беззаперечно приймали це викривлення історії.
У політичних і наукових дискусіях у Федеративній Республіці надто часто ігнорували, що не росія, а Україна була головною метою завойовницької політики націонал-соціалістичної Німеччини на Сході.
Тому, за словами Мельника, будь-яке вшанування пам’яті про ідеологічні, економічні та політичні наміри нацистського режиму має починатися з України. Втім, визнання німецькою громадськістю історичної провини перед народами Радянського Союзу досьогодні пов’язане майже виключно з росією та росіянами, тоді як інші країни, такі як Україна, а також білорусь та країни Балтії, часто просто ігноруються.
Історичну відповідальність, зауважив посол, у Німеччині неправильно розуміли або навіть зловживали нею, неодноразово посилаючись на моральне виправдання для того, щоб закривати очі на дедалі більш агресивну політику москви.
Незалежно від того, які злочини вчинив кремлівський режим протягом останніх двох десятиліть, чи то за кордоном у кривавих війнах проти мирного населення в Сирії, на сході України після анексії Криму, чи всередині країни шляхом систематичного придушення опозиції аж до фізичного знищення, у Берліні завжди була поблажливість до путіна.
«Цю індульгенцію часто тлумачили як подяку «росіянам» за дар примирення після Другої світової війни», - зазначив Мельник.
На його переконання, такі ігри з вогнем історії, в яких кремлівському босу були прощені всі його гріхи, мають руйнівні наслідки не лише для України як жертви його агресії, а й для майбутнього Європи.
Глава диппредставництва закликав депутатів зробити свій внесок у те, щоб Бундестаг затвердив створення меморіалу вбитим 8 млн українцям у Берліні до кінця цього року, попри те, що найвищий законодавчий орган країни досі уникав ухвалення такого рішення. Це нарешті створило б гідний меморіал у федеральній столиці, де 150 тис. українців, які проживають у Німеччині, могли б оплакувати своїх земляків, які були вбиті нацистами.
Посол нагадав, що в роки Другої світової війни в Україні загинули від 8 до 10 млн людей, у тому числі понад 5 млн мирних жителів, щонайменше 1,6 млн українських євреїв; 2,5 млн жінок і чоловіків були як остарбайтери примусово депортовані з окупованої України до Третього рейху, багато з них загинули. Понад 400 тис. українців стали в’язнями в німецьких концтабора. Україна втратила чверть свого населення у німецькій війні на винищення. Кожен п’ятий із приблизно 40 млн жертв війни в Європі був українцем.
В Україні повністю спалено або зруйновано близько 700 міст, 28 тис. сіл, 319 тис. підприємств, 33 тис. шкіл і 5600 мостів. Але, на жаль, ці цифри майже не відомі німецькій громадськості донині.
