Вінницька 14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна Національної гвардії України «Червона Калина» оприлюднила відео допиту російського офіцера, взятого в полон під час бойового завдання. Полонений детально описав невдалий вихід і зустріч із українськими захисниками.
Росіянин, який служить у війську країни-агресора з 2021 року, зізнався, що це була його перша спроба закріпитися на українській території. Полонений — старший лейтенант Вавін, командир 1-го стрілецького взводу 2-ї роти окремого стрілецького батальйону №1210.
У липні його перевели з залізничних військ до 15-ї мотострілецької бригади, де раніше займався вантажними роботами з боєприпасами в Луганську. Вперше на територію України він потрапив ще у 2022 році. З тимчасової бази в Селідовому його направили на бойове завдання в селище Новотроїцьке, Покровського напрямку. Там Вавін отримав наказ закріпитися на позиції, але під час першого виходу одразу потрапив у полон.
«Ми заходили “двійками”. Перший вихід був невдалим — нас атакував безпілотник. Мого напарника поранило, його відправили в госпіталь, а я залишився на позиції. Через тиждень вийшов знову, але мій новий товариш наступив на міну. Після цього я пішов далі сам. Коли наблизився до лісосмуги, мене помітив “мавік”. Українські військові наказали здатися, і я не чинив опору, бо в руках мала лише рацію», — розповів полонений.
Офіцер пояснив, що потрапив до армії через обов’язкове відпрацювання після закінчення цивільного інституту з військовим центром. Відмовитися не міг, бо інакше опинився б у тюрмі, а потім — усе одно на фронті.
За словами Вавіна, російське командування цинічно ставиться до власних солдатів, не зважає на втрати, а тих, хто отримав поранення чи навіть втратив кінцівки, знову відправляє на передову. Він додав, що серед російських військових зростає страх і небажання воювати.
Батальйон, у якому служив офіцер, був сформований лише минулого року — і вже половина особового складу загинула.
На сторінці бригади підсумували:
«Складається враження, що історії про російських бойовиків пишуться за шаблоном: усі вони вперше йдуть на фронт, одразу потрапляють у полон, їхні “побратими” поранені чи загиблі, а командири ставляться до них, як до худоби. Проте ці “казки” не є безневинними — адже всі вони прийшли з однією метою: вбивати українців».
