Для Сергія з Могилева-Подільського 24 серпня — особлива дата подвійно. У день, коли у 1991 році Україна проголосила незалежність, на Вінниччині народився він. Цьогоріч чоловікові виповнюється 35 років, і свій ювілей він зустрічає на службі у Державній прикордонній службі України, захищаючи країну, разом із якою дорослішав.
Історію прикордонника розповіли у Могилів-Подільському прикордонному загоні.
Сергій народився та виріс у Могилеві-Подільському. У його сім’ї завжди звертали увагу на те, що його день народження збігається з Днем Незалежності України.
«Рідні жартували, що ми з Україною разом дорослішаємо. Раніше я не надавав цьому якогось особливого значення. А зараз розумію, наскільки символічною для мене стала ця дата», — розповідає військовослужбовець.
До рішення присвятити себе захисту держави Сергій прийшов поступово. У липні 2024 року він підписав контракт із Державною прикордонною службою України, а згодом приєднався до бойового підрозділу Могилів-Подільського загону. Нині чоловік продовжує виконувати завдання із захисту України та протидії російській агресії.
Найбільша мотивація Сергія — його родина. Вдома на нього чекають дружина Людмила та 9-річна донька Мілана. Саме заради майбутнього доньки він особливо гостро відчуває значення слова «незалежність».
Для прикордонника це вже не лише подія, яку Україна відзначає щороку. Це цінність, яку його покоління має зберегти для наступних поколінь.
«Коли бачиш, якою ціною сьогодні дається наша незалежність, це слово вже не сприймається як щось абстрактне чи просто назва державного свята. Незалежність - це можливість жити у своїй країні, говорити своєю мовою, ростити тут дітей, самим вирішувати, яким буде наше майбутнє. За все це зараз борються наші люди», — каже прикордонник.
Цьогоріч Сергій відзначає 35-річчя у строю та загадує бажання, яке пов’язує не лише зі своїм життям, а й із майбутнім усієї країни.
«Хочу, щоб наступні дні народження ми зустрічали вже у мирній Україні. Щоб наші діти росли у вільній країні, а всі, хто зараз її захищає, повернулися до своїх родин. Думаю, кращого подарунка на наш спільний ювілей і бути не може».
