Сьогодні, 17 листопада, Вінницька громада з глибоким болем проводить в останню путь захисника Анатолія Мельника. Вінничанин вступив до лав Збройних Сил України на початку повномасштабної війни та служив у підрозділах забезпечення. За час служби він пройшов шлях від солдата до молодшого сержанта. Із січня цього року воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. За відданість військовій справі та високий професіоналізм був відзначений медаллю Міноборони України «За зразкову службу».
Життя Анатолія обірвалося 2 березня на курському напрямку. Йому було лише 34 роки.
Тривалий час рідні плекали надію на його повернення, оскільки він вважався зниклим безвісти. Лунали навіть припущення, що його могли бачити серед полонених. Та, на жаль, очікуване диво не сталося.
Дружина воїна Таїсія розповідає: «Багато побратимів, висловлюючи співчуття, зазначали, що втратили не просто воїна, а вірного друга, на якого завжди можна було покластися… За їхніми словами, він був надзвичайно людяним і добрим, з усіма вмів знайти спільну мову та дуже відповідально ставився до виконання військових завдань».
Анатолій народився у Вінниці 29 липня 1990 року. Після навчання у школі №18 та профтехучилищі №19 здобув фах кухаря-кулінара. Пройшов строкову службу, працював у ресторанах міста, згодом перейшов у сферу авторемонту. Разом із дружиною виховував донечку, будував плани на майбутнє, мріяв про власний будинок і собаку для доньки.
Його дружина згадує: «Анатолій був гарним чоловіком і татком, люблячим сином для своїх батьків. Поряд із ним ми відчували сильне чоловіче плече та неймовірне щастя… Він не шкодував своїх сил, багато працював… Прагнув побудувати будинок та нарешті здійснити мрію донечки про власного песика… На жаль, здійснити задумане йому не судилося, все зруйнувала війна…»
Прощання з героєм розпочнеться о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховають Анатолія Мельника о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Світла пам’ять захиснику України.
