Робоча група парламенту представила законопроект №9342, який замінить поправки "про повернення 30 тисяч" до законопроекту №8312, повідомляє народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram.
Згідно з запропонованим законопроектом, військовослужбовці, що перебувають на службі під час воєнного стану, матимуть право на додаткову винагороду від 30 до 100 тисяч гривень щомісячно, залежно від тривалості виконання бойових (спеціальних) завдань, встановлених Кабінетом міністрів.
Також законопроект передбачає виплату доплати в розмірі 6 тисяч гривень на місяць для строковиків, пропорційно тривалості військової служби.
Виплата доплати у розмірі 6 тисяч гривень на місяць також передбачена для військовослужбовців, які отримали травму (поранення, контузію, каліцтво) під час бойових дій і знаходяться у стані тимчасової непридатності до військової служби.
"Важливо зазначити, що під час лікування та 2 місяці після лікування поранені військовослужбовці продовжують отримувати зарплату та винагороду, яку вони отримували до цього (30-100 тисяч гривень)", - зазначив Железняк.
Також законопроектом передбачено додаткову винагороду в розмірі 2,35 тисяч гривень на місяць для курсантів.
Щодо інструкторів, розмір додаткової винагороди буде залежати від рівня, інтенсивності та напрямку підготовки, і буде визначатися керівниками сектору безпеки і оборони України. Діапазон винагороди складатиме від 10 до 30 тисяч гривень.
"Орієнтовно це витратить близько 10 мільярдів гривень з бюджету. У цьому році це буде 1,9 мільярда гривень до кінця року, але це не враховує доплату інструкторам", - написав Железняк.
Законопроект також містить норми, які не пов'язані з фінансуванням. Зокрема, пропонується не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації і не пройшли базову військову підготовку.
Тривалість базової військової підготовки для мобілізованих громадян, які раніше не проходили військову службу, не може бути менше одного місяця.
Під час воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частини річної основної відпустки тривалістю 30 календарних днів, а також відпустка у зв'язку з сімейними обставинами та з інших поважних причин з збереженням грошового забезпечення тривалістю до 10 календарних днів.