Рік тому світову спільноту сколихнула жахлива звістка про катастрофу літака МАУ над Іраном. Через затяжки часу з боку Тегерана переговори довкола катастрофи просуваються досить проблематично. Чого вдалося досягти в розслідуванні за минулий рік і від чого залежить розмір компенсацій сім'ям жертв – в матеріалі РБК-Україна.
На початку січня 2020 року відносини між Іраном і США вкрай загострилися. Країни фактично стояли на порозі масштабної відкритої війни.
У відповідь на знищення американськими ВПС іранського генерала Кассема Сулеймані в Багдаді Тегеран обстріляв військові об'єкти США на території Іраку і чекав контрудару з боку Вашингтона.
Рано-вранці за місцевим часом з аеропорту Тегерана вилетів український Boeing-737-800 компанії МАУ, збитий іранської ракетою через пару хвилин після зльоту.
Загинули всі, хто знаходився на борту: 167 пасажирів і 9 осіб українського екіпажу. Двоє громадян України були і серед пасажирів. Також загинули громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великобританії. Ця катастрофа стала 50-ю за кількістю жертв за всю історію авіації.
Визнання провини
Важлива відмінність тегеранської катастрофи від знищення малазійського Boeing над Донбасом у 2014 році – Іран, на відміну від Росії, все ж визнав свою провину. Але зробив це лише через три дні після того, що сталося, і тільки під потужним тиском міжнародного співтовариства.
Незважаючи на визнання провини, говорити про готовність офіційного Тегерана максимально співпрацювати у встановленні істини по справі не доводиться.
Іран довго не погоджувався віддати на розшифровку чорні ящики збитого літака. Спочатку іранці збиралися розшифрувати їх самостійно, потім заявили, що чорні ящики занадто сильно пошкоджені, але Україні їх не віддадуть. У підсумку, бортові самописці були розшифровані у Франції лише в липні.
Було доведено, що жодних технічних проблем або помилок в роботі екіпажа, які могли б привести до падіння літака, не було. Катастрофа сталася в результаті влучення двох іранських ракет з проміжком в 25 секунд, причому після першої атаки пілоти і пасажири Boeing були ще живі.
Довгий час Іран не йшов і на дипломатичні переговори з приводу катастрофи, не відповідаючи на відповідні ноти української сторони. Перший раунд переговорів відбувся лише в кінці липня.
Закрита інформація
За підсумками другого, жовтневого раунду переговорів Іран пообіцяв надати Україні необхідні матеріали і докази, що стосуються катастрофи. А також надати свій звіт щодо технічних обставин того, що сталося.
У результаті, як повідомив глава українського МЗС Дмитро Кулеба, технічний звіт був отриманий тільки 31 грудня минулого року. Тепер в України є 60 днів, щоб внести свої зауваження і доповнення до документа.
У той же час, за словами заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова, наша країна досі не отримала від Ірану офіційну інформацію про фігурантів справи збитого Boeing.
Більше того, про наявність шести підозрюваних ми дізналися з іранських ЗМІ. Вже під час переговорів іранська військова прокуратура, яка проводить розслідування, на словах підтверджувала цю інформацію, – зазначив він.
При цьому в офіційній переписці, підкреслює Мамедов, жодних даних щодо цих осіб Офіс генерального прокурора не отримав. Ні щодо посад, повноважень і обов'язків, ні рівня причетності і відповідальності.
Іран посилається на військову таємницю. Хоча міжнародне право зобов'язує надавати якнайповнішу інформацію в рамках кримінального провадження, – зазначив Мамедов.
Додатково ускладнює ситуацію те, що Boeing був збитий Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) – елітною військовою структурою, що займає особливу роль в політичній системі Ірану.
Ця трагедія сильно б'є по міжнародному іміджу Ірану, є чинником і внутрішньої політики країни. У травні у них будуть президентські вибори і ця карта активно розігрується всіма зацікавленими політичними силами, – сказав заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.
Версія Ірану про причини катастрофи – людська помилка, тобто мова йде про відсутність умислу. Саме через цю обставину Тегеран проводить розслідування за статтею «ненавмисне вбивство».
Зазначимо, одразу ж після трагедії українська прокуратура почала власне кримінальне провадження. І розслідується воно зокрема за статтею «умисне вбивство». Але про висунення заочних підозр іранським військовим з боку України поки що не йдеться.
Покарання і компенсація
Як розповів РБК-Україна Єнін, зараз є три основних треки, за якими просувається справа про катастрофу Боїнга.
- перший – технічне розслідування, завдання якого – встановити причини трагедії, в першу чергу технічні.
- другий – кримінально-правовий, спрямований на притягнення конкретних винних до відповідальності.
- третій – переговори про залучення Ірану як держави до міжнародно-правової відповідальності за збиття цивільного літака.
Україна ставить перед собою кілька завдань: забезпечити максимально об'єктивне та неупереджене розслідування, притягнення до відповідальності винних і виплату компенсацій. Тоді як Іран де-факто має протилежні цілі: зменшити розмір компенсацій, обмежитись мінімальним покаранням для винних військовослужбовців і т. д.
У той самий час Тегеран погодився на виплату сім'ям загиблих однакових розмірів компенсацій, незалежно від громадянства жертв. Раніше уряд Ірану пропонував закласти в бюджет на поточний рік 200 мільйонів євро на виплату компенсацій, але пізніше відкликав цю пропозицію.
Наприкінці грудня уряд запропонував виплатити 150 тисяч доларів родичам кожної з жертв катастрофи, причому ще до річниці трагедії. Але в Україні цю пропозицію сприйняли стримано.
