Цьому може сприяти, зокрема, врегулювання питань стосовно патентів на інтелектуальну власність, термін дії яких безпідставно подовжено. Про це під час прес-конференції розповів представник компанії "Юрія-фарм" Андрій Криворучко.
"Кожен патент на винахід діє 20 років з моменту подачі заявки. Після цього, якщо об'єктом винаходу є лікарський засіб і він потребує отримання спеціального дозволу - в даному випадку, від Міністерства охорони здоров'я України, - то дію цього патенту можна продовжити ще на 5 років.... Якщо ви подивитесь Єдиний реєстр судових рішень, то ви побачите, що є дуже багато справ, які стосуються саме нашого вітчизняного виробника, який начебто порушує право інтелектуальної власності іноземних компаній", - зазначив представник компанії "Юрія-фарм" Андрій Криворучко.
Але, за його словами, в багатьох випадках патенти, видані в 1990-х роках, не є дійсними, бо при їх отриманні в Україні не виконувалася необхідні вимоги, зокрема, щодо новизни винаходу.
За приклад він навів історію видачі патенту на препарат, який застосовується у лікуванні таких хвороб, як пневмонія та туберкульоз, - антибіотика четвертого покоління моксифлоксацина гідрохлорида. В Україні патент на цей препарат за №35554 був виданий 16.04.2001 р. Оскільки заявка на нього була подана у 1993 р., термін його дії повинен був закінчитися 16.04.2013. Але в 2004 р. його дію було продовжено до 2018-го.
При цьому в США патент на лікарський засіб, діючою речовиною в якому є моксифлоксацина гідрохлорид, виданий 05.01.1991 р. "Тобто американський патент, який був виданий іще в 1991 році, захищає цей самий лікарський засіб, на який посилалася у продовженні строку дії патенту на винахід тут, в Україні, Державна служба інтелектуальної власності і той, хто подавав клопотання. Тому про яку новизну українського патенту можна на сьогоднішній день говорити? Новизни в ньому немає, тому що це вже було відомо з американського патенту", - підкреслив Криворучко.
Схожа ситуація і з європейським патентом, заявки на який були подані ще раніше.
За словами Криворучка, зараз за позовами "Юрія-фарм" у порядку господарського та адміністративного судочинства розглядаються справи про визнання патентів недійсними. Але розгляд, за його твердженням, проходить також з порушеннями.
"Декілька деталей. У господарському суді і в адміністративному суді інтереси іноземного виробника представляє людина, яка з 2012-го по 2014 рік очолювала Державну службу інтелектуальної власності. На момент початку господарського спору ця людина якраз обіймала цю посаду, а зараз працює в українській приватній компанії", - зазначив представник "Юрія-фарм".
Крім того, експертиза з питань інтелектуальної власності не проводилась у державній спеціалізованій експертній установі, а була доручена судовому експерту.
Дві з трьох державних спеціалізованих експертних установ, де позивачі самостійно замовили експертизу, зробили висновок, що патент №35554 не відповідає вимогам новизни, винахідницького рівня та промислової придатності. Висновок судового експерта був протилежним.
"Суд у своєму рішення взагалі не відобразив і навіть не дослідив, чому є такі протилежні точки зору на ці питання... і прийняв на цій підставі незаконне рішення", - вважає представник фармкомпанії.
"Вітчизняні виробники втягнуті в судові процеси, які є результатом незаконних дій, в тому числі, служби інтелектуальної власності. Я пропоную на законодавчому рівні, по-перше, дати можливість громадським об'єднанням робити позови про визнання патентів недійсними... Друге: провести ревізію всіх патентів, заявки на які були подані в 1990-і роки, коли не було Інтернету і не було можливості проаналізувати їх на ознаки новизни, винахідницького рівня та промислової придатності. І на законодавчому рівні закріпити можливість для Державної служби інтелектуальної власності скасовувати свої ж рішення, які є неправомірними і незаконними, навіть якщо така інформація була отримана ними пізніше", - підсумував Криворучко.
Компанія "Юрія-фарм", за словами Криворучка, не збирається зупинятися у захисті своїх економічних інтересів та інтересів українського споживача. На 16 серпня призначене чергове засідання в Апеляційному господарському суді. Якщо ж і його рішення виявиться неприйнятним, компанія готова йти і до Вищого господарського суду, і до Європейського суду з прав людини.
