За її даними, з початку 2016 року звання професора і доцента отримала тільки 21 людина. При цьому торік їх було понад п'ять тисяч.

 

"Ректори українських вишів у розпачі", - резюмує експерт.

 

За даними Тищук, такий різкий обвал пов'язаний з нововведеннями Міносвіти. За правилами, встановленими із січня, атестат професора або доцента видається тільки тим вченим, які володіють іноземною мовою та можуть підтвердити це міжнародним сертифікатом.

 

Вибір мови базується на загальноєвропейських рекомендаціях. Найчастіше це англійська, пише автор. Здати іспит IELS можна у відділеннях Британської ради, при цьому необхідно отримати мінімум 5,5 балів із 9.

 

Як зазначено на сайті Британської ради, вартість такого іспиту - 3500 гривень. Проходить сертифікація тільки у семи містах України - Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя та Черкаси.

 

Серед інших умов - обов'язкове стажування в наукових установах країн ОЕСР або Євросоюзу. А також публікації у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз.

 

Утім, за даними Тищук, дві останніх умови не є великою проблемою для українського наукового співтовариства. На ринку "наукових послуг" з'явилася можливість за відомі суми як організувати "науковий туризм", так і "просунути" свою публікацію у видання середнього рівня.

 

"Хоча на онлайн-форумах педагогів відвідувачі часто скаржаться, що вартість розміщення статті у 3-4 рази перевищує зарплату професора або доцента", - пише аналітик.

 

Як стверджує Тищук, різкий обвал кількості нових учених налякав владу, і сьогодні МОН готує нові правила атестації, в яких знання англійської необов'язкове.

 

Навесні 2016 року Україна посіла 52 місце з 56 у світі за інноваційними показниками, а в Центральній і Східній Європі - останнє.

 

Тієї ж весни у країні минуло відразу кілька мітингів учених, які вимагали відновити фінансування Академії наук.

 

Джерело: Корреспондент.net