Нещодавно у світ вийшов документальний нарис народного артиста України Валерія Прусса. Книга розповідає про очільницю театральної студії «Ровесник» при Вінницькому палаці дітей та юнацтва імені Лялі Ратушної. Мова йде про 70-ті роки минулого сторіччя, коли театральну студію очолювала Галина Кодоло.
В нарисі йдеться про спадкоємність поколінь у театральній спільноті Вінниці і ту визначну роль, яку зіграла Галина Кодоло в житті багатьох вінничан, які нині відомі у місті і як акторі, і як педагоги.
Звичайно, особиста історія автора переплітається з життям інших гуртківців, і є яскравою ілюстрацією культурного життя Вінниці того періоду.
Валерій Прусс розповідає, що хлопців до театрального гуртка ходило мало, тому викладачка «мертвою хваткою» схопилася за нього. У майстрині був задум – втілити на сцені палацу казку «Попелюшка». Тож роль Принца була просто написана під Валерія.
У своєй оповіді автор називає керівницю театрального гуртка Леді. Жінка дійсно була справжнім взірцем стилю – одяг, зачіска, впевнена манера триматися.
Одягалась вона просто, навіть консервативно, але елегантно. Напевне, одяг шила на замовлення, тому що асортимент радянських магазинів, напевне, навряд чи відповідав її смакам та вимогам фігури, - згадує пан Валерій.
Та вишукана жіночність поєднувалась у ній з твердим характером та вимогливістю.
Більшість із нас запам‘ятали її суворою, але водночас доброю та терплячою. Під час репетиції вона детально пояснювала сутність мізансцени і ситуації у виставі, робила слушні зауваження, показувала, як треба рухатися, - йдеться у нарисі.
А що ж з виставою?
«Попелюшка» стала справжнім тріумфом гуртківців. Галині Григорівні вдалося переконати керівництво палацу і на виставу виділили кошти на справжні декорації та костюми для юних акторів. Тож яскрава костюмована вистава, бальні плаття, грим перуки – все це запам‘яталось і дітям, і дорослим.
Найголовніше, що виставу грали не лише на «рідному майданчику», але й на професійній сцені . В 1971 році Попелюшка показували дітям під час зимових канікул в театрі імені Садовського.
Ось така історія, яка безумовно, зацікавить усіх тих, хто пам‘ятає Галину Кодоло, хто цікавиться історією Вінниці і її сьогоденням. Адже багато тих, хто нині виступає на сцені театру Садовського - це вихованці гуртка палацу юнацтва.
Тож чекаємо на презентацію.
