Як запобігти переохолодженню й обмороженню, чим відрізняються різні види холодової травми і як допомогти постраждалим, розповіли в МОЗ.

Там наголошують, що тривалість лікування холодової травми більш ніж удвічі перевищує тривалість лікування постраждалих з опіками.

Окрім низької температури, переохолодження можуть провокувати такі чинники: 

• висока вологість (навіть тривале перебування за температури від +5 до +8°С, але за високої вологості може спричинити в людини холодову травму);
• вітер (значно збільшує втрату тепла);
• хронічні захворювання / надмірна втома в людини;
• вживання алкоголю;
• належність до певних груп (діти, люди похилого віку особливо чутливі до дії низьких температур через особливості теплообмінних процесів в організмі);
• носіння тісного незручного взуття, легкого одягу.

Комбінація кількох таких чинників значно посилює ризик розвитку холодової травми.

У МОЗ виокремлюють холодові травми, як-от: обмороження (це місцеве переохолодження через локальну дію низьких температур) і замерзання (загальне переохолодження). Може виникнути одночасно і їхнє поєднання.

Загальне переохолодження розвивається так:

• спочатку в постраждалого з’являються лихоманка, слабкість, втома й сонливість, розвивається дрібне тремтіння м’язів і «гусяча шкіра»;
• якщо несприятливі фактори продовжують діяти, холодове тремтіння досягає максимуму, з’являється поверхнева гіпотермія (зниження температури / охолодження), сонливість починає переходити в розлад свідомості;
• якщо холодове тремтіння пригнічується, це свідчить про дуже небезпечну гіпотермію, яка може призвести до зупинки дихання й серця. Водночас стан постраждалого вкрай важкий, він може бути непритомним. На цьому етапі дуже важливо терміново надати допомогу: без неї людина може померти;

Місцеве або локальне обмороження має такі стадії:

• відчуття оніміння, поколювання, обпечення. Уражена шкіра бліда, після зігрівання набрякає і червоніє, набуває багряно-червоного відтінку. Таке ушкодження зазвичай повністю відновлюється за декілька днів без наслідків;
• поява пухирців із прозорим вмістом. Після зігрівання шкіри з’являється інтенсивний свербіж і різкий біль в уражених місцях. На відновлення шкіри може знадобитися два тижні;
• змертвіння всіх шарів шкіри. Пухирі водночас наповнені кров’яним вмістом. Загоєння триває довго, понад місяць і може супроводжуватися утворенням рубців;
• некроз шкіри і м’язів. Це найважчий стан, лікування й реабілітація можуть тривати довго.

Щоб запобігти ходовій травмі, потрібно:  

• обмежити час перебування надворі в холодну, сиру або вітряну погоду;
• одягатися в кілька шарів вільного теплого одягу. Повітря, що потрапляє між шарами одягу, діє як ізоляція від холоду. Варто носити вітрозахисний і водонепроникний верхній одяг, щоби захиститися від вітру, снігу й дощу;
• обирати спідню білизну, яка відводить вологу від шкіри. Краще відмовитися від бавовняної, адже вона поглинає вологу;
• змінювати мокрий одяг якомога швидше;
• носити капелюх або пов’язку, яка повністю закриває вуха. Важкі вовняні або вітрозахисні матеріали є найкращими головними уборами для захисту від холоду;
• носити рукавиці, а не рукавички. Рукавиці забезпечують кращий захист;
• Носити шкарпетки й устілки, які добре сидять, відводять вологу та забезпечують ізоляцію. Можна використовувати грілки для рук і ніг (але вони не мають затягувати чоботи й обмежувати приплив крові);
• шукати тепле укриття, якщо ви помітили ознаки обмороження;
• відмовитися від алкоголю, якщо плануєте бути на вулиці в холодну погоду: алкогольні напої змушують організм швидко втрачати тепло;
• їсти добре збалансовану їжу й пам’ятати про водний баланс: це допоможе зігрітися навіть перед тим, як вийти на мороз;
• не перебувати довго в одній позі чи нерухомо. Фізичні вправи можуть допомогти зігрітися.

Як надати допомогу за загального переохолодженння: 

• перемістити людину в тепле приміщення;
• зняти із неї холодний, вологий одяг;
• якщо постраждалий при тямі, дати йому безалкогольні теплі напої.

Якщо в постраждалого ознаки відмороження:

Алгоритм дій починається так само, як за загального переохолодження. Далі потрібно:

• накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов’язки без здійснення додаткового тиску на шкіру;
• за необхідності знерухомити уражені кінцівки;
• не масажувати й не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла; не пошкоджувати пухирі;
• накрити постраждалого термопокривалом / покривалом;
• забезпечити постійний нагляд за ним до приїзду бригади екстреної медичної допомоги. Якщо до приїзду бригади постраждалий знепритомнів, визначити ознаки життя. Якщо їх немає, треба почати серцево-легеневу реанімацію.