Український інститут розробив п'ять тест-систем для одночасного виявлення вірусів SARS-CoV-2, грипу та низки респіраторних вірусів.
Про це Фейсбуці повідомляє Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ.
Науковці ІМБГ розробили п’ять різних комбінованих тест-систем для одночасного виявлення SARS-CoV-2, грипу та низки інших небезпечних респіраторних вірусів - епідемічного грипу А та Б, парагрипу 1-3, респіраторно-синцитіальних вірусів А та В й ортопневмовірусів людини, риновірусів, кору. Ці тест-системи дозволяють не тільки виявити згадані віруси в організмі, а й прогнозувати перебіг хвороби у пацієнта, ними інфікованого. Зокрема, й перебіг коронавірусної хвороби.
Дослідники встановили рівні відносної експресії більш ніж 20 генів вродженого імунітету та системи згортання крові у здорових донорів та у хворих на ковід. Завдяки проведеному статистичному та біоінформатичному аналізу змін експресії цих генів учені запропонували набори біомаркерів із 3-8 генів для розробки комбінованої експресійної тест-системи. Ці біомаркери дозволяють з високими показниками чутливості, специфічності та точності діагностувати гіперзапалення, гіперкоагуляцію та лімфопенію у периферичних клітинах крові пацієнтів з COVID-19.
У цілому вчені ІМБГ налагодили технології розробки тест-систем на основі ПЛР та кПЛР з різними типами детекції: як стандартної для кПЛР флуоресцентної детекції, так і хроматографічної (її ви бачите на ілюстрації). Останні значно дешевші і простіші, тому ці системи можна легко використовувати навіть у районних лікарнях.
Отримані результати дозволяють розробляти будь-які комбіновані тест-системи для визначення небезпечних патогенів людини та тварин: і такі, що потребують дуже дорогих приладів, зокрема ПЛР у реальному часі, і ті, для застосування яких достатньо звичайних термоциклерів, які можна закупити та використовувати у будь-якій лікарні країни. Ці підходи дозволяють зберегти високу чутливість, яку дають ПЛР реакції, та значно здешевити проведення діагностики.
Проєкт «Комбіновані тест-системи для діагностики та аналізу експресії генів вродженого імунітету при особливо небезпечних вірусних інфекціях» профінансував Національний фонд досліджень України.
Упродовж двох років над проєктом працювала команда на чолі з директором Інституту, академіком НАНУ Михайлом Тукалом: член-кореспондент НАНУ Володимир Кашуба, головний науковий співробітник Зеновій Ткачук, провідна наукова співробітниця Ганна Геращенко, старша наукова співробітниця Ольга Гудзера, наукові співробітниці Наталка Мельничук і Тетяна Марчишак, молодший науковий співробітник Роман Ніколаєв та провідний інженер Олександр Нужний.
Також у рамках цієї наукової тематики вчені налагодили та оптимізували генотипування штамів коронавірусу за допомогою секвенування нового покоління. Завдяки реактивам, отриманим від ВООЗ, впродовж 2021 року вчені вели моніторинг циркуляції різних штамів коронавірусу в Україні. Ця робота, нагадаємо, проводилася на замовлення РНБО.
