«Десять тисяч загиблих слухають у землі. Десять тисяч святих слухають над головою», - Сергій Жадан.
Минуло 8 років від початку буремних подій на Майдані Незалежності. Усі ми були свідками, а хтось і учасниками подій. Поступово частину спогадів перекрила війна на Сході країни, інші моменти з часом витісняються з пам'яті. До вашої уваги спогади Голови вінницької обласної організації Політичної Партії «Удар Віталія Кличка» - Геннадія Віталійовича Ткачука.
«Першим поштовхом участі у протесті для мене, як мабуть для більшості, стало побиття студентів наприкінці листопада 2013 року. Для багатьох людей це стало вагомим прецедентом, що настав час змін – остогидло терпіти далі оте свавілля з боку міліції та інших державних структур. Держава – це не просто випадкова точка на карті, де ми народилися волею долі. Ми маємо захищати й виховувати майбутнє покоління у такому дусі і розумінні, що вони мають право відстоювати інтереси своєї держави і боротися за її місце в світі. Наші діти та онуки мають розуміти, що ми самодостатня нація і держава. Україна має усе, щоб розвиватися, стати прогресивною і бути на рівні з іншими розвинутими демократичними країнами.
Майдан у перші місяці вибудував у мене атмосферу «Схід і Захід України – разом!». Там знайомились люди, співались пісні, нон-стоп тривало спілкування на різні теми. Ми говорили не лише про політику. При бочках і за гарячим чаєм ми з хлопцями спілкувались і про футбол, і про різноманітні культурні речі. Співали пісень під гітару: хлопці зі сходу переписували пісні які співались галицькими хлопцями. Я в свою чергу також черпав інформацію щодо традицій. Був своєрідний взаємообмін енергії, який і сформував оту певну ауру цілісності нації, якою так був просякнутий Майдан. За своєю структурою Майдан дуже швидко почав нагадувати таку собі «державу в державі». За допомогою соціальних мереж було чудово налагоджено постачання харчування, і необхідних базових речей, причому з усіх областей України. За кожною структурною одиницею і сферою діяльності на Майдані був закріплений свій координатор. Хтось дивився за безпекою, а інший дбав, щоб ніхто не змерз, щоб усі були нагодовані і з гарячим чаєм. Січневі події перетворили Майдан у «пораненого звіра в агоні». Але бойовий дух наших хлопців був дуже сильним, я розумів, що залишаються найстійкіші, які стоятимуть до останнього і не відступлять. Найважче для мене було не лише чути про перші смерті, але і бачити як побратими самотужки намагаються врятувати життя героям, відтягують з-під обстрілів.
Події 2014 року - кривава сторінка в історії України, що засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет. Революція Гідності - символ національної ідентичності, взірець жертовності, патріотизму та героїзму. На даному етапі нашою метою є збереження демократичного проєвропейського курсу держави, розбудова й розвиток регіонів України, завершення реформи децентралізації та захист територіальної цілісності держави від Російської агресії.
Світ почув голос та волю українців, шкода лиш, що такими трагічними подіями! Ми не маємо права допустити помилок минулого, адже наші герої - пожертвували найціннішим заради світлого майбутнього наших дітей та онуків!
Слава Україні!
Героям Слава!»
