Фонд "Меморіали Бухенвальда і Міттельбау-Дора" відізвав запрошення представників російського та Білоруського посольств на пам'ятні заходи до річниці звільнення в'язнів концтаборів Бухенвальд та Дора-Міттельбау.
Про це заявив директор фонду Єнс-Крістіан Ваґнер, повідомляється у сюжеті MDR, розміщеному в офіційному Twitter Меморіалу.
«Ми написали до консульських представництв, що їх не вітають на заходах», – заявив Вагнер і наголосив, що рішення було прийняте після загибелі від рук російських окупантів у Харкові Бориса Романченка.
За словами директора Меморіального фонду Бухенвальда та Міттельбау-Дори, він розумів, що Романченку в умовах війни буде важко чи взагалі неможливо приїхати цього року до Тюрингії. «Але я не міг собі уявити, що той, хто вижив у концтаборі Бухенвальд, не зможе приїхати, бо загинув від російських бомб», — заявив Вагнер.
96-річний Борис Романченко був віце-президентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Як і в попередні роки, він був у списку тих, кого запрошено на захід 10 квітня.
Вагнер обговорив ситуацію із колегами з інших меморіалів, у результаті більшість меморіалів також відмовилися запросити дипломатичних представників росії та білорусі на заходи, які проходять у ці весняні дні.
Відмови дипломатичним представникам росії та білорусі «спрямовані не проти двох країн, а проти двох урядів, які ведуть або підтримують жорстоку загарбницьку війну, а також жорстоко вживають заходів проти опозиції у власній країні; не йдеться про ігнорування пам’яті російських, білоруських та українських жертв нацистського терору – навпаки», - сказав Вагнер.
У відповідь посольство рф у Берліні оприлюднило заяву «від ветеранів і дітей війни до німецького народу та німецького уряду», сповненої перекручень і наклепів. Особливо абсурдним, за словами Вагнера, є наступне звернення до німців: «саме ваша сволота нарешті змогла влаштувати свою смолоскипну ходу Києвом».
За даними німецьких історичних установ, до початку війни 24 лютого 2022 року в Україні проживало близько 42 тисяч осіб, які пережили німецький нацистський терор. Близько 30 меморіалів, музеїв, асоціацій та ініціатив з усієї Німеччини об’єдналися, щоб сформувати мережу допомоги, щоб максимально підтримати цих людей. «Небезпека дуже велика для тих, хто все ще перебуває в Україні», - заявила Крістіна Ґлаунінґ, керівник берлінського Центру документації примусової праці. На сайті закладу міститься інформація щодо підтримки українців, які пережили нацистські переслідування, а наразі ризикують щодня бути вбитими російськими бомбами та ракетами.
