Підтримка демобілізованих учасників АТО та їх родин нині є одним з тих питань, яким повинна приділятися максимальна увага. Причому мова йде не лише про матеріальну складову, а й про звичайне людське відношення.
Адже, повертаючись додому, бійці зіштовхуються з різними проблемами, серед яких нерозуміння з боку оточуючих, втрата працездатності внаслідок поранень, проблеми з працевлаштуванням, труднощі з адаптацією до нормального життя внаслідок посттравматичних стресових розладів.
Звичайним людям важко уявити, які жахи війни довелося пережити нашим захисникам. Їхні історії ще раз нагадують про сувору реальність сьогодення і вражають до глибини душі.
Днями до моєї депутатської приймальні звернувся 25-річний демобілізований учасник АТО.
На передову він пішов добровольцем у 2014 році, спочатку воював у складі батальйону «Айдар» у місті Щастя, а потім, ставши контрактником, служив у складі 56 окремої механізованої бригади батальйону «Сармат» під Маріуполем. На фронті отримав поранення ноги, а його рідним навіть прийшла на нього похоронка…
Боєць розповів, як під час ворожих обстрілів м. Щастя його підрозділ залишився заблокованим у місті. Під час бою з понад двох десятків солдат вціліло лише кілька. Тоді полягло багато його побратимів, багато були поранені.
Коли бійці, яким пощастило вижити, виходили зі Щастя, у місті пролунав черговий вибух. Прийшовши до тями, наш земляк побачив тіла загиблих місцевих мешканців, серед яких була маленька дівчинка, а також свого важко пораненого товариша, який загинув у нього на руках, захлиснувшись власною кров’ю…
За словами бійця, ця жахлива картина і досі дуже часто виринає у його пам’яті. Запам’яталося йому також і те, як пізніше, у невеличкому селі під Маріуполем він та його побратими допомагали одній багатодітній родині, яка залишилася напризволяще у зруйнованому від обстрілів будинку. Молода мати чотирьох дітей загинула, батько отримав важкі поранення. Діти та старенька бабуся потерпали від голоду… Аби хоч якось полегшити життя цієї родини, бійці приносили їм продукти, віддавали власні пайки.
Це лише кілька моментів з того страшного періоду, який довелося пережити нашому земляку. І більшість з них – набагато моторошніші… Аж настільки, що він навіть намагався покінчити життя самогубством… Але, на щастя, Бог втримав його на цьому світі. Бо йому є заради кого жити: заради дружини, заради двох маленьких донечок, заради матері.
Слухаючи такі одкровення, я знову і знову замислююся на тим, наскільки великим є подвиг бійців, які ціною власного здоров’я і навіть життя боронять територіальну цілісність держави і наш з вами спокій.
Наші захисники повинні відчувати, що вони не залишились зі своїми проблемами сам на сам, що їм та їх родинам є куди звернутися за підтримкою та допомогою. Вони повинні пам’ятати про свої права та соціальні гарантії.
Цe бeзoплaтнe oдeржaння лiкiв, бeзoплaтнe зaбeзпeчeння сaнaтoрнo-курoртним лiкувaнням, 75% знижкa плaти зa кoристувaння житлoм тa 75% знижкa плaти зa кoристувaння кoмунaльними пoслугaми, бeзкoштoвний прoїзд у трaнспoртi, пeршoчeргoвe oбслугoвувaння в лiкувaльнo-прoфiлaктичних зaклaдaх, aптeкaх, зaбeзпeчeння житлoм, видiлeння зeмлi тa iн.
Також нагадую, що згідно рішення №393 від 30 червня 2017 року, ухваленого Вінницькою обласною радою, сім’ї загиблих та померлих демобілізованих військовослужбовців та особи, які отримали поранення під час проведення антитерористичної операції в східних областях України, мають право на отримання одноразової матеріальної допомоги з обласного бюджету.
Одноразова матеріальна допомога в сумі 20 тисяч гривень виплачується військовослужбовцям та особам, що перебувають у складі добровольчих формувань та одержали травми, контузії, каліцтва. По 60 тисяч гривень виплачується сім’ям загиблих (померлих) військовослужбовців та загиблих (померлих) осіб, що перебували у складі добровольчих формувань. Також по 60 тисяч гривень виплачується сім’ям померлих демобілізованих військовослужбовців, до смерті яких призвело захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини чи з виконанням обов’язків військової служби.
Для одержання одноразової матеріальної допомоги потрібно звернутися до органів соціального захисту населення райдержадміністрацій, міських рад міст обласного значення за місцем реєстрації (проживання) з відповідною заявою та всіма необхідними документами.
